822/497/16 Про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання протиправними та скасування наказу про звільнення з правоохоронних органів, поновлення на посаді в органах поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 17.05.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Данилюк У.Т.) від 22 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишина В.М., суддів: Боровицького О.А., Сушка О.О.) від 23 березня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому, враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 11.04.2016, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 25.01.2016 р. про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області по особовому складу від 10 лютого 2016 р. №10 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність);

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 11 лютого 2016 р.;

1.4. стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2016 р. по день винесення судового рішення.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підстав для проведення атестації, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) , у відповідача не було. Позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки висновки про його службову невідповідність є безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 22 грудня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити.

3.2. Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 01.02.2016 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

3.3. Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10.02.2016 р. №10 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".

3.4. Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 11 лютого 2016 року.

3.5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2016 по 22.12.2016 в розмірі 46891 (сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 24 коп., за відрахуванням із такої суми податків та обов'язкових платежів.

3.6. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та виплати йому середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн. 09 коп. (з відрахуванням із такої суми податків та обов'язкових платежів) підлягає негайному виконанню.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що атестування ОСОБА_1 було проведено за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію". Дії відповідача щодо призначення та проведення атестування позивача вчинені з порушенням вимог Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України №1465 від 17.11.2015 року (z1445-15) . З огляду на вказані порушення суд дійшов висновку, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 23 березня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 14 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року.

10. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений Інструкцією, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними.

Крім того, на обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій фактично надали оцінку підставам прийняття рішення атестаційної комісією і таким чином перебрали на себе дискреційні повноваження останньої та прийняли нове рішення про відповідність позивача займаній посаді.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з липня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

14. Відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 33 о/с "По особовому складу" від 07.11.2015 року ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено в порядку переатестування на посаду оперуповноваженого Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

15. 12.01.2016 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області наказом №9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських №1465 (z1445-15) , призначив проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією ГУНП, починаючи з 12.01.2016 року; створив атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6.

16. 01.02.2016 року т.в.о. голови Національної поліції України погоджено, зокрема, персональний склад атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

17. 01.02.2016 атестаційною комісією №2 ГУ НП у Хмельницькій області прийнято стосовно позивача рішення: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", про що свідчить протокол №15.00002434.0016133 від 01.02.2016 року.

18. Згідно Додатку №1 до Відомості-Протоколу засідання атестаційної комісії №2 ГУНП в Хмельницькій області №15.00002454 від 01.02.2016 року, підставою для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді ОСОБА_1 було: "незнання законів".

19. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10.02.2016 №10 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції ГУНП, з 10.02.2016 звільнено зі служби в поліції за підпунктом 5 пункту 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України (254к/96-ВР)

20.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

21.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (580-19)

22.1. Пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" . Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

22.2. Частина 1 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

22.3. Частина 2 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

22.4. Частини 3-5 статті 57. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

22.5. Стаття 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

23. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (z1445-15)

23.1. Пункт 3 розділу І. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

23.2. Пункт 5 розділу I. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

23.3. Пункт 1 розділу IV. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

23.4. Пункти 10-12 розділу IV. З метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

23.5. Пункт 15 розділу IV. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

23.6. Пункт 16 розділу IV. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

23.7. Пункти 17-20 розділу IV. Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Спірним у цій справі в цілому є законність проведення атестації позивача, яка впливає на прийняте відповідачем рішення про його невідповідність займаній посаді, та подальше звільнення зі служби в поліції.

Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону № 580-VIII є вичерпним і розширенню не підлягає. Аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а)які претендують на вищу посаду; б)щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (z1445-15) ), слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VIII (580-19) .

Вирішуючи спір, суди встановили, що атестування позивача було проведено на підставі ч.1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідачем не доведено.

Проте, колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій згаданої статті.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про прийняття на службу в поліцію.

Нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

25. Посилання відповідача на те, що позивач зареєструвався у єдиній відомчій телекомунікаційній мережі (через Інтернет) для участі в атестуванні, а тому вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону № 580-VІІІ не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

26. Твердження скаржника про те, що рішення керівника поліції є самостійною підставою для проведення атестування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений у частині 2 статті 57 Закону № 580-VIII. Натомість, ч. 4 ст. 57 Закону України № 580-VIII визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

27. Доводи касаційної скарги щодо неприпустимості втручання суду у дискреційні повноваження атестаційної комісії як колегіального органу колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки пункт 3 частини 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) передбачав, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, то суди в наведеній категорії справ мають право і зобов'язані перевіряти обґрунтованість оскаржуваного рішення (висновку) атестаційної комісії.

Наведене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті. За загальним правилом, суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

28. Відповідно до вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В контексті зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги звернені здебільшого до переоцінки доказів та встановлених по справі обставин, а тому не можуть бути предметом дослідження суду касаційної інстанції.

29. Доводи відповідача, які стосуються процедури проведення атестації та її висновків, суд вважає такими, що не підлягають оцінці у зв'язку із встановленням факту неправомірності самого проведення даної атестації стосовно позивача.

30. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

31. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.