ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            25.03.2004

     Судова палата в цивільних справах  Верховного  Суду  України,
розглянувши в  судовому  засіданні  справу за позовом К-р І.П.  до
приватного підприємця   Т-ої   Т.Г.   про   відшкодування   шкоди,
зустрічним позовом  Т-ої  Т.Г.  до  К-р  І.П.  

про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування 

моральної  шкоди,

                          В С Т А Н О В И Л А:

     У лютому  2002  року  К-р  І.П.  звернулася  в суд з указаним
позовом на  підставі   Закону   "Про   захист   прав   споживачів"
( 1023-12  ) (1023-12)
          з  приводу  виконання  договору  про  надання послуг
хімічної чистки.

     Зазначала, що на початку грудня 2001 року здала  в  хімчистку
"А.",  власницею якої є відповідачка,  жакет від жіночого костюму.
Замовлення було виконано невчасно та при видачі жакета  25.01.2002
було  виявлено  пошкодження,  внаслідок  чого він втратив товарний
вигляд.

     За таких обставин просила відшкодувати заподіяну  матеріальну
шкоду в розмірі залишкової вартості костюма 1150 грн.  та моральну
шкоду в розмірі 2000 грн.

     Т-а Т.Г. звернулася в суд із зустрічним позовом.

     Зазначала, що через деякий  час  після  отримання  замовлення
позивачка  разом  з  чоловіком прийшли до хімчистки,  висловлювали
обурення якістю виконаної роботи, при цьому в присутності клієнтів
ображали   її  особисто  та  працівників  хімчистки,  висловлювали
погрози.

     На думку відповідачки,  такими неправомірними діями позивачки
їй  заподіяна  моральна  шкода,  яку  вона  просила відшкодувати з
останньої в розмірі 5000 грн.

     Рішенням Ленінського   районного   суду   м.   Вінниці    від
19.03.2002, залишеним без зміни ухвалою судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2002, позов
задоволено частково,  стягнуто  з  Т-ої  Т.Г.  на користь К-р І.П.
1064 грн.  матеріальної шкоди,  1000 грн. моральної шкоди, 68 грн.
25  коп.  витрат  по  оплаті  експертизи,  в доход держави 51 грн.
державного мита.  Зобов'язано К-р І.П.  передати Т-ій Т.Г. жіночий
костюм 38 розміру.

     У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

     У поданій касаційній скарзі Т-а Т.Г. просить ухвалені рішення
скасувати,  посилаючись на  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального і процесуального права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Вирішуючи спір  та  визначаючи  розмір  заподіяної  позивачці
шкоди,  суд виходив з її пояснень,  довідки про вартість  костюму,
висновку експерта про процент його зношеності.

     Проте повністю  погодитися  з таким висновком суду неможливо,
оскільки,  розглядаючи  справу,  суд   не   встановив   фактів   і
відповідних їм правовідносин.

     Так, у  п.  18  Правил  побутового  обслуговування населення,
затверджених постановою КМУ від 16.05.94 N 313  ( 313-94-п  ) (313-94-п)
          (в
редакції  постанови КМУ від 04.06.99 N 974 ( 974-99-п ) (974-99-п)
        ,  вартість
речей  і  матеріалів  замовника   визначається   та   оформляється
документально   за   погодженням  сторін  або  на  основі  поданих
документів, що засвідчують їх ціну.

     При укладенні договору побутового обслуговування по  хімічній
чистці  піджака сторони визначили ступінь зношеності,  забруднення
піджака та,  виходячи з цього,  його вартість у сумі 45  грн.,  що
видно із ксерокопії квитанції, якою оформили угоду.

     Визначення сторонами вартості речі,  що здається в хімчистку,
є істотною умовою угоди,  і в цій частині поміж ними спору не було
при її укладенні.

     На ці  обставини  суд  не звернув уваги при вирішенні справи,
хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення спору.

     Вимоги про відшкодування моральної шкоди судом не мотивовані,
не наведено підстав щодо визначення суми, що підлягає стягненню.

     Мотивів відмови в задоволенні зустрічного позову в рішенні не
наведено.

     Постановлене в справі судове рішення  не  відповідає  вимогам
ст. ст. 202, 203 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        .

     Оскільки на  зазначені  обставини  не  звернув  уваги  і  суд
апеляційної інстанції,  то постановлені в  справі  судові  рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у суд
першої інстанції.

     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  Судова  палата
У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу Т-ої Т.Г. задовольнити.

     Рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 19.03.2002
та ухвалу судової палати в  цивільних  справах  апеляційного  суду
Вінницької  області від 27.05.2002 скасувати,  справу направити на
новий розгляд у суд першої інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.