СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
22.01.2004
(Витяг)
У березні 2002 р. Л. звернувся до суду зі скаргою на
неправомірні дії начальника фінансово-економічного відділу
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській
області (далі - Управління МВС), посилаючись на те, що із 6 січня
2000 р. він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України.
Розмір призначеної йому пенсії був нарахований з урахуванням
посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за
вислугу років, 50% надбавок за особливі умови служби та 10% інших
надбавок. Оскільки начальник фінансово-економічного відділу
Управління МВС заяву Л. від 14 лютого 2002 р. про перерахунок
пенсії залишив без задоволення, позивач просив визнати дії щодо
відмови у задоволенні заяви про перерахунок пенсії неправомірними
і зобов'язати суб'єкта оскарження провести такий перерахунок з
1 жовтня 2001 р. відповідно до пенсійного законодавства України та
Указу Президента України від 31 серпня 2001 р. N 771/2001
( 771/2001 ) (771/2001)
"Про внесення змін до Указу Президента України від
4 жовтня 1996 р. N 926" (далі - Указ від 31 серпня 2001 р.).
Октябрський районний суд м. Полтави рішенням від 4 червня
2002 р., залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від
15 жовтня 2002 р., скаргу задовольнив.
У касаційній скарзі Управління МВС просило скасувати ухвалені
у справі рішення як такі, що постановлені з неправильним
застосуванням норм матеріального права, і відмовити Л. у
задоволенні скарги.
Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних
справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи скаргу та зобов'язуючи провести перерахунок
пенсії Л. з 1 жовтня 2001 р., судові інстанції виходили з того, що
заявник має право на перерахунок пенсії відповідно до Указу від
31 серпня 2001 р. ( 771/2001 ) (771/2001)
.
Проте із таким висновком погодитися не можна.
У зазначеному Указі ( 771/2001 ) (771/2001)
були передбачені щомісячні
100%-ві надбавки особам середнього і старшого начальницького
складу органів внутрішніх справ до окладів грошового забезпечення
та надбавки за вислугу років. Самі ж посадові оклади, оклади за
спеціальні звання та надбавки за вислугу років залишилися
незмінними, на рівні, який існував до видання Указу від 31 серпня
2001 р.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону від 9 квітня 1992 р.
N 2262-XII ( 2262-12 ) (2262-12)
"Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам, які мають
право на пенсію за цим Законом, обчислюються з урахуванням
відповідного окладу за посадою, військового чи спеціального
звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за вчене
звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку
й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. У Законі
будь-яких обмежень щодо розміру пенсії не встановлено, а вирішення
цього питання віднесено на розсуд Кабінету Міністрів України.
Згідно з п.7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 р. N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (зі змінами та
доповненнями) пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання;
відсоткової надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавка за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір
додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором
тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних місяці
служби поспіль перед зверненням за пенсією або за будь-які 60
календарних місяців служби поспіль протягом усієї служби перед
зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.
З наведеного випливає, що щомісячна надбавка, запроваджена
Указом від 31 серпня 2001 р. ( 771/2001 ) (771/2001)
, належить до додаткових
видів грошового забезпечення і враховується при нарахуванні пенсії
особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені
після її запровадження.
Заявник Л. під час проходження служби цієї надбавки не
отримував, був звільнений до 1 жовтня 2001 р., а тому дія
вищезазначеного Указу ( 771/2001 ) (771/2001)
на нього не поширюється.
Підвищення раніше призначених пенсій особам начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ, для обчислення яких у
складі грошового забезпечення немає додаткових видів грошового
забезпечення (крім відсоткової надбавки за вислугу років),
передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 25 жовтня
2002 р. N 1576 ( 1576-2002-п ) (1576-2002-п)
"Про заходи щодо підвищення рівня
пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ", а також від 27 серпня
2003 р. N 1350 ( 1350-2003-п ) (1350-2003-п)
"Про підвищення рівня пенсійного
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Таким чином, у судових інстанцій не було законних підстав для
ухвалення рішення про перерахунок пенсії заявника починаючи з
1 жовтня 2001 р.
Зважаючи на те, що у справі не вимагалося збирати або
додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом
повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм
матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного
Суду України касаційну скаргу Управління МВС задовольнила, рішення
Октябрського районного суду м. Полтави від 4 червня 2002 р. та
ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Полтавської області від 15 жовтня 2002 р.
скасувала, у задоволенні скарги Л. відмовила.
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 6, стор.31