Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, в якому просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача від 02.11.2016р. №80/2 щодо відмови у перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача з 01.11.2016р. здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, у розмірі 90% від місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Миколаївської області № 18/261 від 20.10.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників, в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2017р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 02.11.2016р. №80/2.

Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугою років з 01.11.2016р. за нормами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Миколаївської області № 18/261вих16 від 20.10.2016р. в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017р., скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що перерахунок призначеної йому пенсії має здійснюватися виходячи із норм законодавства, яке було чинним на момент призначення пенсії.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у 2003 році) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VІІI (76-19) , частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015р.

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (1697-18) . Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII (1697-18) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) , крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Позивач 27.10.2016р. звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) відповідно до довідки прокуратури Миколаївської області від 20.10.2016р. № 18/261.

Рішенням відповідача від 02.11.2016р. № 80/2 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015р. (213-19) , згідно якого норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII (1789-12) втратили чинність, а тому пенсія позивача не перераховується. Крім того, Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) не передбачено права колишніх працівників прокуратури на перерахунок призначених пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру № 1789-XII від 05.11.1991р.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пенсія позивача призначена до набрання чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" (213-19) №213 від 02.03.2015р., а тому при здійсненні її перерахунку, застосуванню підлягає ст. 50-1, в редакції Закону України "Про прокуратуру", чинна на час призначення пенсії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) . В свою чергу, Кабінетом Міністрів України, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, суспільні відносини у сфері перерахунку пенсій особам, яким вона призначена відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не врегульовано.

При цьому, судом апеляційної інстанції також враховано висновки Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 03.06.2014р. "Великода проти України", в якій Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. (1697-18) в частині перерахунку пенсії втратила чинність, відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із відсутністю законодавчих підстав для цього, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) також є безпідставними, оскільки цією постановою. яка діє з 15.12.2015 р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 (865-2000-п) , а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена згідно Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.