Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно загальною площею 103,80 кв.м, за АДРЕСА_1

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 24.07.2008 року позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1задовольнив. Визнав за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1право власності на самочинно збудоване кафе-бар літ. "Є" у АДРЕСА_1, площею 103,80 кв.м.

Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Прокурор обґрунтовує свої доводи тим, що згідно рішення Миколаївської обласної ради № 9 від 27.04.2000 року "Про надання згоди на передачу цілісного майнового комплексу 1477-го Центру культури, просвіти та дозвілля Міністерства оборони України з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області", Директиви Міністерства оборони України № Д-21 від 12.07.2004 року та акта приймання-передачі майна від 15.12.2004 року, нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1на земельній ділянці 1,13 га, у тому числі і приміщення для бару, належать до спільної власності територіальних громад області для розміщення обласної філармонії.

Також прокурором зазначено, що 15.07.2002 року Міністерством оборони України у особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Драло В.Г., що діяв на підставі доручення Міністерства оборони України від 01.06.1998 року № 148/436 та Приватним підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір оренди приміщення для бару, яке розташоване за АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м., проте відповідно до пункту 2.2 договору оренди, передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю Приватному підприємцю ОСОБА_1. права власності на це майно, власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представника позивача і прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно статті 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Звертаючись із касаційним поданням заступник прокурора Миколаївської області зазначив, що рішення у даній справі про визнання права власності на самочинно збудоване кафе-бар за АДРЕСА_1 порушує права територіальних громад Миколаївської області, до спільної власності яких згідно рішення Миколаївської обласної ради №9 від 27.04.2000 року, Директиви Міністерства оборони України №Д-21 від 12.07.2004 року та акта приймання-передачі майна від 15.12.2004 року передане спірне приміщення.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради №16 від 26.10.2000 року повноваження щодо управління майном спільної власності територіальних громад Миколаївської області покладено на Миколаївську обласну Державну адміністрацію.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване майно за адресою вул. Нікольська, 26.

Прокурором надані матеріали, які свідчать, що згідно акта приймання передачі військового майна із державної власності із сфери управління Міністерства оброни України у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 15.12.2004 року до складу об'єкта передачі -Будинок офіцерів флоту, розташованого за АДРЕСА_1 увійшло, зокрема, приміщення бару. Разом з майном передано договір з ПП ОСОБА_1. про оренду нежитлового приміщення для бару -ресторану.

Згідно довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації Будинок офіцерів флоту рахувався заАДРЕСА_1, перейменованої у 1996 на вул. Нікольська із збереженням існуючої на той час нумерації будинків.

Таким чином, вирішення спору стосовно права власності на будівлю, яка розташована заАДРЕСА_1стосується прав спільної власності територіальних громад Миколаївської області в особі Миколаївської обласної ради.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 376 Цивільного кодексу України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Вирішуючи даний спір по суті господарський суд Миколаївської області власника земельної ділянки не залучив, а розглянув спір за участю Миколаївського МБТІ, яке відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затв. наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) , зареєстр. в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року №157/6445) здійснює лише державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності.

За таких обставин, враховуючи, що передбачені законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2008 року у справі № 3/251/08 господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.