СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            07.11.2002
 
 
                             (Витяг)
 
     У лютому   2002  р.  А.  звернувся  до  суду  з  позовом  про
спростування  відомостей,  що  не   відповідають   дійсності,   та
відшкодування  моральної  шкоди,  посилаючись на те,  що у вересні
2001 р.  він подав до апеляційного суду Одеської області скаргу на
бездіяльність  посадових осіб Київського районного суду м.  Одеси.
27 лютого 2002 р. в судовому засіданні суд вручив йому заперечення
на  цю скаргу,  проте відомості,  які викладені у запереченні,  не
відповідають дійсності,  цими  діями  відповідача  йому  заподіяно
моральну шкоду.
 
     Позивач просив на підставі ст.  7 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
         визнати,  що
відомості,  викладені у запереченні на скаргу, про те, що 2 квітня
2001 р.  А. подав касаційну скаргу на рішення суду, а не заяву про
видачу  документів,  не  відповідають  дійсності,  та  зобов'язати
відповідача  спростувати  їх шляхом направлення відповідних листів
на його адресу й адресу апеляційного  суду,  а  також  стягнути  з
відповідача 5 тис. грн. за заподіяну моральну шкоду.
 
     Рішенням апеляційного  суду  Одеської  області  від 22 квітня
2002 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
     У касаційній скарзі  А.  просить  скасувати  рішення  суду  і
направити  справу  на  новий  розгляд,  посилаючись на неправильне
застосування судом норм  матеріального  та  процесуального  права.
Перевіривши  матеріали  справи,  Судова палата у цивільних справах
Верховного  Суду  України   постановила,   що   касаційна   скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
 
     Суд встановив,  що  направлення  відповідачем  заперечень  на
скаргу,  адресовану апеляційному суду,  не є  поширенням  стосовно
позивача відомостей,  які порочать його честь,  гідність та ділову
репутацію або завдають  шкоду  його  інтересам.  При  встановленні
зазначених фактів суд не порушив норм процесуального права.
 
     Доводи, викладені  у касаційній скарзі,  не дають підстав для
висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального
права.
 
     Враховуючи наведене  та  керуючись  ст.  334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,
Судова  палата  у  цивільних  справах  Верховного   Суду   України
касаційну скаргу А.  відхилила, рішення апеляційного суду Одеської
області від 22 квітня 2002 р. залишила без зміни.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2003 р.