Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Турчинська Л.П. –дов. від 05.06.08;

від відповідача: Шиманська О.В. –дов. від 26.06.06;

від третьої особи: Шиманська О.В. –дов. від 29.01.07.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська брама плюс" у червні 2008 року заявлений позов до Шевченківської районної у місті Києві ради про визнання недійсними пунктів 33, 34, 35, 36 додатку до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 07.06.07 №233 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у місті Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" та пунктів 14, 15, 16, 17 Додатку №2 до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 21.06.07 №251 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва". Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 19 Конституції України, статей 7, 8, 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Позивач вважав, що оскаржувані рішення Шевченківською районною у місті Києві радою прийняті всупереч приписам чинного законодавства та порушують право позивача на приватизацію, шляхом викупу приміщень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.08, ухваленим суддею Борисенко І.І., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними пункти 33, 34, 35, 36 додатку до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 07.06.07 №233 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у місті Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" та пункти 14, 15, 16, 17 Додатку №2 до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 21.06.07 №251 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва". Рішення господарського суду вмотивоване приписами статті 19 Конституції України, статей 7, 8, 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Суд дійшов висновку про порушення оскаржуваними рішеннями права позивача на приватизацію.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Корсака В.А. –головуючого, Коршун Н.М., Авдеєва П.В., постановою від 01.10.08, перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Шевченківської районної у місті Києві ради залишив без задоволення.

Шевченківська районна у місті Києві рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, та відмовити в позові. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови у справі апеляційним судом були порушені приписи статей 19, 140, 144 Конституції України, статей 10, 60 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , приписи Закону України "Про столицю України –місто-герой Київ" (401-14) , статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України. Рада наголошує на тому, що оскаржувані рішення відповідають вимогам діючого законодавства та прийняті відповідачем в межах своїх повноважень. На думку скаржника, районна рада наділена повноваженнями щодо зміни та скасування власних рішень. Водночас заявник наголошує на тому, що судами не було враховано законність Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 21.06.07 №251 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва", тобто те, що вказане рішення відповідає приписам чинного законодавства. Скаржник зауважує на тому, що у судовому акті викладені лише доводи і докази сторони, на користь якої прийняте рішення, що є порушенням приписів процесуального законодавства.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська брама плюс" і Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням VII сесії XXIV скликання Шевченківської районної у місті Києві ради "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва" від 05.06.03 №203 затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації. Так, в Додатку №1 до цього рішення зазначено, що приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська брама плюс" підлягають: господарська споруда, розташована за адресою м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е", площею 17,60 кв.м - п.6; господарська споруда, розташована за адресою м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е", площею 32 кв.м - п.7; господарська споруда, розташована за адресою м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е", площею 51 кв.м - п.8; господарська споруда, розташована за адресою м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Ж", площею 5,6 кв.м - п.9. Пунктом 2 названого рішення зобов'язано Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району міста Києва, який рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради від 25.11.03 №263 реорганізовано в Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, організувати приватизацію перелічених об'єктів комунальної власності у відповідності до чинного законодавства. Судами установлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська брама плюс" було проведено поточну інвентаризацію об'єкту, отримано необхідну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Позивач звертався з листом до відповідача про прискорення процесу приватизації нежитлових приміщень загальною площею 95,90 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 1/37, та укласти з ним договір купівлі-продажу. Шевченківська районна у місті Києві рада листом від 10.10.07 №2368 повідомила позивача про те, що Рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у місті Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" від 07.06.07 №233 внесено зміни до Рішення VII сесії XXIV скликання Шевченківської районної у місті Києві ради "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва" від 05.06.03 №203, шляхом відміни пунктів 6, 7, 8, 9 Додатку №1. Разом з цим, Рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 21.06.07 №251 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва" затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, зокрема, нежитлове приміщення площею 17,60 кв.м на вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е" –п.14 Додатку №2; нежитлове приміщення площею 32 кв.м на вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е" –п.15; нежитлове приміщення площею 51 кв.м на вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Е" –п.16; нежитлове приміщення площею 5,60 кв.м на вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37 літ"Ж" –п.17. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є вимога ТОВ "Львівська брама плюс" до Шевченківської районної у місті Києві ради про визнання недійсними пунктів 33, 34, 35, 36 додатку до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 07.06.07 №233 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у місті Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" та пунктів 14, 15, 16, 17 Додатку №2 до Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 21.06.07 №251 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва".

Відповідно до приписів статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, нежитлові приміщення, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, вирішують питання їхнього відчуження, визначають в угодах, договорах умови використання і фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно пункту 30 статті 26 названого Закону до виключної компетенції місцевих рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності. Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди виходили виключно з того, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушено право позивача на приватизацію. Проте такі висновки є передчасними. Так, підставою для визнання акта недійсним є прийняття його з порушенням вимог чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Викладене судами не враховано.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом та викупу. З

гідно зі статтею 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Приписами статті 23 цього ж Закону унормовано, що після підготовки об'єкта до приватизації між покупцем і уповноваженим представником відповідного органу приватизації укладається договір купівлі-продажу цього об'єкта та складається акт приймання-передачі зазначеного майна. Тобто у разі відмови в укладанні договору сторона не позбавлена права вчасно звернутися до суду з позовом про укладання такого і запропонувати його редакцію. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про неповноту судового дослідження, підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11"Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судові рішення у справі цим вимогам не відповідають, тому колегія суддів визнає висновки судів про обґрунтованість позовних вимог передчасними. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду 01.10.08 у справі №4/295 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.08 у цій справі скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Шевченківської районної у місті Києві ради задовольнити частково.