СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
16.05.2002
(Витяг)
У липні 2001 р. К. звернулася до суду зі скаргою на постанову
головного державного інспектора ветеринарної медицини
Голованівського району Кіровоградської області від 23 червня
2001 р., згідно з якою на неї накладено штраф у розмірі 68 грн. за
торгівлю продуктами тваринного походження (ковбасними виробами)
без ветеринарних документів - свідоцтва за формою N 2. Заявниця
зазначила, що мала посвідчення якості продукції, одержаної від
виробника, і для торгівлі свідоцтво за формою N 2 не було
потрібним. Вважаючи постанову незаконною і враховуючи, що
внаслідок накладення штрафу їй завдано моральну шкоду, К. просила
постанову скасувати та стягнути на її користь з Голованівської
районної лікарні державної ветеринарної медицини на відшкодування
моральної шкоди 1 тис. грн.
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської
області від 17 серпня 2001 р. у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі К. порушує питання про скасування
зазначеного рішення суду з направленням справи на новий розгляд,
вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України
вважає, що рішення підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 283 КпАП ( 80732-10 ) (80732-10)
постанова у
справі про адміністративне правопорушення обов'язково має містити
зазначення нормативного акта, яким передбачено відповідальність за
певне адміністративне правопорушення, а при розгляді скарги на
постанову суд згідно зі ст. 299 КпАП та ст. 247 ЦПК перевіряє її
законність і обгрунтованість, зокрема: чи накладено стягнення
правомочним органом; чи є в діях особи, щодо якої винесено
постанову, ознаки проступку, за який законом встановлено
адміністративну відповідальність; чи накладено стягнення в межах,
встановлених законодавчим актом; чи не закінчився строк давності
для застосування стягнення та чи враховано при визначенні заходу
адміністративного впливу особу порушника, ступінь його провини,
майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують
відповідальність.
Відмовляючи К. у задоволенні скарги, суд виходив із того, що
її притягнуто до відповідальності згідно із законом. Однак
усупереч вимогам статей 15, 40 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 202 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
суд дійшов такого висновку без належного з'ясування законності та
обгрунтованості оскарженої постанови. У ній зазначається, що на
заявницю накладено штраф за порушення Закону від 25 червня 1992 р.
N 2498-XII ( 2498-12 ) (2498-12)
"Про ветеринарну медицину" *. Проте нормами
ст. 25 названого Закону визначено обов'язки юридичних та фізичних
осіб, діяльність яких пов'язана з утриманням, транспортуванням,
торгівлею тваринами, а також із виробництвом, переробкою,
зберіганням та продажем продуктів і сировини тваринного
походження, але не передбачено адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 26 цього Закону ( 2498-12 ) (2498-12)
громадяни та
посадові особи, винні у порушенні Закону, інших
нормативно-правових актів, притягаються до відповідальності згідно
із законодавством.
У постанові ж головного державного інспектора ветеринарної
медицини Голованівського району Кіровоградської області від
23 червня 2001 р. не зазначено законодавчий акт, яким передбачена
адміністративна відповідальність особи за торгівлю без свідоцтва
за формою N 2 продуктами тваринного походження, на які є
посвідчення якості виробника, однак суд на це не звернув уваги.
Зважаючи на те, що при оскарженні постанови головного
державного інспектора ветеринарної медицини заявниця порушила
питання про відшкодування їй моральної шкоди, під час нового
розгляду справи суду слід з'ясувати, чи не виник у цьому випадку
спір про право.
Керуючись статтями 334, 336 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, судова палата з
цивільних справ Верховного Суду України скасувала рішення
Голованівського районного суду Кіровоградської області від
17 серпня 2001 р. і направила справу на новий розгляд у суд першої
інстанції.
---------------
* На час виникнення спірних правовідносин названий Закон був
чинним у редакції 1996 р. ( 566/96-ВР ) (566/96-ВР)
.
Надруковано:
"Рішення Верховного Суду України",
2003 р.