Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2017р. (суддя - Михайлюк О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. (судді - Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У червні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо не виплати допомоги до 5 травня 2017 року та щодо відмови у перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

-зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати і виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, зокрема, має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, дана допомога у 2016 році йому виплачена у значно меншому розмірі, ніж передбачено законом, а за 2017 рік не виплачена взагалі.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку, нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов?язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов?язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що допомога до 5 травня за 2016 рік позивачу, як учаснику бойових дій, у розмірі 920,00 грн. була виплачена у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства, а саме відповідно до постанови КМУ №141 від 02.03.2016р. (141-2016-п)

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Департаменту здійснити перерахунок, нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік, відповідач посилався на те, що вказана допомога не виплачувалась позивачу у зв'язку з відсутністю останнього в списках наданих Пенсійним фондом України, Міністерством оборони України, Національної гвардії, Службою безпеки України та іншими установами, які відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 05.04.2017р. №223 (223-2017-п) повинні були до 12.04.2017р. забезпечити подання районним органам соціального захисту населення переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.11.2015р.

У 2016 році позивачу було здійснено виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 920 гривень відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №141 (141-2016-п) "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

У 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня позивачу проведена не була.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявами про перерахунок та виплату недоплаченої суми грошової допомоги за 2016 рік, вважаючи, що розмір отриманої щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій, є меншим, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також щодо нарахування виплати вказаної допомоги за 2017 рік.

Листами від 11.04.2017р. №02-Ш-5568/2,3-П, від 11.05.2017р. №02-Ш-5568/4-угл та від 06.06.2017р. №02-Ш-5568/8-угл відповідач повідомив позивача про те, що допомога до 5 травня за 2016 рік як учаснику бойових дій у розмірі 920,00 грн. була виплачена у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства. Що стосується допомоги за 2017 рік, то Постановою КМУ від 05.04.2017р. №223 (223-2017-п) "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) учасникам бойових дій встановлена у розмірі 1200 грн. та буде виплачена позивачу згідно чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при визначенні розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році підлягає застосуванню не постанова Кабінету Міністрів України №141 (141-2016-п) , а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивачу щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій, сплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , а тому існує необхідність поновлення його порушеного права на отримання вказаної допомоги у встановленому ч. 5 ст. 12 зазначеного Закону розмірі.

Також суди дійшли висновку щодо неправомірності дій відповідача стосовно відмови у нарахуванні та виплаті позивачу допомоги до 5 травня за 2017 рік та наявності підстав для зобов?язання відповідача здійснити відповідне нарахування та виплату.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно статті 100 КАС України (в зазначеній редакції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як свідчать матеріали справи, з адміністративним позовом щодо перерахунку та сплати на його користь щорічної разової допомоги до 5 травня за 2016 рік, позивач звернувся у червні 2017 року. Тобто вказані позовні вимоги знаходяться за межами передбаченого частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції станом на час звернення позивача до суду) шестимісячного строку звернення до суду.

Проте, вирішуючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій наведених вище вимог законодавства не врахували, питання дотримання (пропуску) позивачем строку звернення до суду та поважності причин пропуску останнього не дослідили.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік та зобов?язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу вказаної допомоги, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так, у 2017 році Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 05.04.2017 р. № 223 (223-2017-п) "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) якою встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1200 гривень.

Пунктом 2 зазначеної постанови зобов'язано Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну фіскальну службу, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Міністерство юстиції, Управління державної охорони, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну служби транспорту, Генеральну прокуратуру України, інші утворені відповідно до законів військові формування, підприємства, установи, організації - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України, а також Пенсійний фонд України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах - забезпечити подання до 12 квітня 2017 р. районним органам соціального захисту населення переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги.

В свою чергу відповідно до пунтку 3 цієї постанови, зобов'язано Міністерство фінансів і Державну казначейську службу забезпечити до 17 квітня 2017 р. перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою виплати грошової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копії листів відповідача, та наголошувалось самим відповідачем у касаційній скарзі, разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік не виплачена позивачу у зв'язку з відсутністю його прізвища у списках осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, наданих Пенсійним фондом України, Міністерством оборони України, національною гвардією України та іншими установами.

В свою чергу, розглядаючи справу, суд першої інстанції не надав оцінку правомірності чи неправомірності дій відповідача щодо не виплати позивачу допомоги за 2017 рік в контексті наведеного вище, та зобов?язав відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

Апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, та залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані по справі докази.

За таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.