442/2670/17 Про скасування постанови ДВС про стягнення виконавчого збору - 18.10.2018 Прийняття

1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Дрогобицький ВДВС) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №52967554 від 13.02.2017 року.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 363440 грн. На виконання рішення суду позивачем 25.11.2016 року сплачено суму боргу, що підтверджується платіжним дорученням №437. Однак 13.02.2017 року державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федурко Н.В. винесено постанову ВП №529667554 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 36 344 грн. Позивач вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №529667554 від 13.02.2017 року винесена з порушенням чинного законодавства та безпідставно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федурка Н.В. про стягнення виконавчого збору від 13.02.2017 року ВП №52967554.

4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строк надсилання постанов про відкриття виконавчого провадження. Зазначив, що позивач добровільно сплатив суму заборгованості до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52967554 від 24.11.2016 року, про існування виконавчого провадження дізнався 12.12.2016 року. Також, згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору віднесені до виконавчих документів, однак, статтею 4 цього Закону встановлено обов'язкові вимоги до виконавчого документа, серед яких, зокрема, повне найменування стягувача, його місцезнаходження та код ЄДРПОУ, але в жодному документі по ВП №53408518, зокрема в оскаржуваній постанові, цих даних немає. Крім того, суд першої інстанції посилався на правовий висновок Верховного Суду України, наведений у постанові від 06 липня 2015 року №6-785цс15, за яким сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії спрямовані на примусове виконання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу задоволено, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі №442/2670/17 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

7. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені адміністративного позову, зазначив, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є випадки коли сума заборгованості фактично стягнута виконавцем або повернута боржником у випадку коли виконавче провадження вже відкрито. За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною платою за відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів. Зауважив, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року №813/2665/16 є рішенням майнового характеру і була виконана на наступний день після відкриття виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у березні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що він добровільно сплатив суму заборгованості за постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі №813/2665/16. Жодних дій державним виконавцем щодо примусового виконання рішення не вчинено, а лише констатовано факт сплати скаржником коштів згідно зазначеного судового рішення. Звертає увагу на те, що лист Дрогобицької ОДПІ від 02.12.2016р. №8007/9/13-09-17-00 про повну сплату заборгованості був направлений 02.12.2016р., тобто до моменту відправки позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2016р. №52967554. Крім того, посилається на відсутність в документах виконавчого провадження №53408518 обов'язкових відомостей та на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 06 липня 2015 року №6-785цс15. Вважає, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є випадки коли сума заборгованості фактично стягнута виконавцем або повернута боржником у випадку коли виконавче провадження вже відкрито. Крім того, посилається на несвоєчасне направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження №52967554 від 24.11.2016р. та постанови про відкриття виконавчого провадження №53408518 від 14.02.2017р.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року №813/2665/16 задоволено адміністративний позов Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 363 440 грн.

13. Постановою державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 24.11.2016 року відкрито виконавче провадження №52967554, яку було отримано позивачем 12.12.2016 року (відправлено відповідачем 09.12.2016 року).

14. 25 листопада 2016 року ОСОБА_2 добровільно сплатив суму заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №437 від 25.11.2016 р.

15. Постановою державного виконавця Дрогобицького ВДВС від 13.02.2017 року закінчено виконавче провадження у зв'язку із сплатою боржником заборгованості.

16. 13 лютого 2017 року постановою державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області ВП №52967554 постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір в сумі 36 344,04 грн.

17. 14 лютого 2017 року постановою державного виконавця Дрогобицького ВДВС відкрито виконавче провадження на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

18. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Частина 5 статті 26 "Початок примусового виконання рішення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19) : Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

20. Частини 1 та 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження": виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

21. Частина 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження": виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

22. Частина 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження": виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

23. Пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження": виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

24. Частина 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження": у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч.1 ст. 341 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

28. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання незалежно від факту звернення виконавчого документа до примусового виконання. Не виконання судового рішення у добровільному порядку змушує сторону, на користь якої прийнято судове рішення, звернутися у встановленому законом порядку до примусового виконання рішення, що створює для іншої сторони несприятливі наслідки, у тому числі у вигляді обов'язку сплати виконавчого збору.

29. З аналізу наведених приписів законодавства висновується, що частина перша та друга статті 27 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем. Разом з тим, ця стаття передбачає винятковий перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується. При цьому, частина третя статті 40 зазначеного Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного Закону - не можуть застосовуватися.

30. Отже, примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Приписи статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

31. З огляду на наведені висновки, посилання скаржника на відсутність в документах виконавчого провадження №53408518 обов'язкових відомостей і на несвоєчасність надіслання постанов про відкриття виконавчого провадження №52967554 від 24.11.2016р. та №53408518 від 14.02.2017р. не впливає на вирішення питання про правомірність постанови про стягнення виконавчого збору від 13.02.2017 року у виконавчому провадженні №52967554.

32. Також безпідставним є посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 06 липня 2015 року №6-785цс15, оскільки ці висновки наведено за наслідками застосування норм Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (606-14) , який втратив чинність на момент виникнення спірних правовідносин. Законодавче регулювання справляння виконавчого збору за вказаним Законом та Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19) зазнало суттєвих змін, що не дозволяє застосовувати наведені скаржником висновки Верховного Суду України.

33. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі №813/2665/16 на наступний день після відкриття виконавчого провадження, Суд погоджується з висновком про відмову в задоволені позовних вимог.

34. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.