Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У жовтні 2007р. Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі –Фонд) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс" (далі –Підприємство) 27360,00грн. вартості насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8тонн та 734,34грн. пені

Позовні вимоги Фонд обґрунтовував тим, що Підприємство, в порушення укладеного між ними договору про надання послуг по зберіганню насіння №С-228/1 від 11.12.2003р. (далі –Договір №С-228/1), допустило втрату переданого на зберігання насіння, у зв'язку з чим, виходячи з умов вказаного договору та норм Цивільного кодексу України (435-15) , має сплатити вартість втраченого насіння та пеню.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.07.2008р. (суддя ХомаС.О.) позовні вимоги Фонду задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. (колегія суддів: МирутенкоО.Л., ГнатюкГ.М., Н.М.Кравчук) рішення господарського суду Тернопільської області від 28.07.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з посиланням на норми Цивільного кодексу України (435-15) та мотивовані обґрунтованістю позовних вимог Фонду.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. і рішення господарського суду Тернопільської області від 28.07.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фонду. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не взяли до уваги окремих обставин та не застосували ст.ст. 530 і 601 Цивільного кодексу України.

Фонд скористався правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив (заперечення) на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. –без змін. Викладені у відзиві вимоги Фонд обґрунтовує тим, що судові акти, які оскаржуються, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні усіх обставин справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

–11.12.2003р. між Підприємством та Фондом було укладено Договір №С-228/1, згідно з п.1.1 якого Підприємство зобов'язувалось надати Фонду послуги по зберіганню насіння ячменю першої репродукції сорту "Цезар" у кількості 10тонн, насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 15тонн, насіння вівса першої репродукції сорту "Чернігівський-27" у кількості 30тонн;

–згідно з п.7.1 та п.7.5 Договору №С-228/1 термін дії договору –до 01.08.2004р., проте у разі ненадходження за місяць до завершення вказаного терміну листа від однієї із сторін про припинення договору останній вважається таким, що продовжений на невизначений термін;

–доказів, яка б свідчили про завершення дії Договору №С-228/1 матеріали справи не містять;

–Фонд у відповідності до умов Договору №С-228/1 передав, а Підприємство –прийняло на зберігання насіння ячменю першої репродукції сорту "Цезар" у кількості 10тонн, насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 15тонн, насіння вівса першої репродукції сорту "Чернігівський-27" у кількості 30тонн, що підтверджується актом прийому-передачі від 11.12.2003р.;

–01.06.2007р. Фонд провів інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є його власністю і знаходяться на зберіганні у Підприємства, за результатами якої було встановлено відсутність насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8тонн, що підтверджується інвентаризаційним описом станом на 01.06.2007р., підписаним представниками Фонду і Підприємства та скріпленим їхніми печатками;

–відповідно до п.6.3 Договору №С-228/1 у разі самовільного розпорядження або втрати насіння Підприємство сплачує Фонду вартість такого насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України на момент розрахунку, не пізніше п'яти днів після звернення Фонду про повернення насіння;

–Фонд направив Підприємству лист-вимогу №138-2-14/66 від 26.06.2007р., у якому зобов'язав Підприємство перерахували на його розрахунковий рахунок вартість гречки першої репродукції сорту "Крупинка" у кількості 8тонн –27360,00грн., проте Підприємство вказаної суми не перерахувало і відповідні на лист не надало.

Частина перша ст. 936 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частина перша ст. 942 Цивільного кодексу України визначає, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Частина перша ст. 949 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до частини першої ст.950 та п.1 частини першої ст. 951 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що вартість однієї тонни насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" на момент звернення Фонду про повернення насіння становила 3420,00грн.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та другої інстанції обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Фонду та стягнули з Підприємства 27360,00грн. вартості 8тонн насіння гречки першої репродукції сорту "Крупинка" і пеню, нараховану на вказану суму у відповідності до п.6.2 Договору №С-228/1 та ст. 549 Цивільного кодексу України.

Твердження Підприємства у касаційній скарзі про те, що місцевий та апеляційний господарські суди не врахували факту проведення між ним та Фондом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором купівлі-продажу насіння пшениці, на виконання якого воно платіжним дорученням №10 від 26.03.2007р. перерахувало Фонду 26052,68грн., та Договором №С-228/1, є необґрунтованими, оскільки, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, Підприємство не надало будь-яких доказів проведення такого зарахування у відповідності до вимог ст. 601 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. у справі №16/148-2602(11/221-4220) господарського суду Тернопільської області –без змін.