14/121 Про стягнення боргу за кредитним договором - 04.02.2009 Прийняття

Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду Чернігівської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" кредитної заборгованості у сумі 2 174 312, 33 грн., 790 337,99 грн. заборгованості по процентам, 108 479,54 грн. пені за прострочення сплати процентів, 381 158,38 грн. пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту, 3 231,00 грн. комісії за невикористаний ліміт згідно кредитного договору №06-07/05.3 від 18.07.2005 р. згідно кредитного договору №06-07/05.3 від 18.07.2005 р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.07.2008 року у справі № 14/121, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" 610 917,90 грн. заборгованості по процентам, 257,87 грн. комісії за невикористаний ліміт по кредиту, 46 197,01 грн. пені за прострочення сплати процентів, 163 568,92 грн. пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту, 8 209,42 грн. державного мита та 27,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному розмірі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

ТОВ "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" також не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх змінити та відмовити позивачу в задоволеній частині позову, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 18.07.2005 р. Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" ( банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" ( позичальник) уклали кредитний договір № 06-07/05.3.

Відповідно до умов даного договору банк зобов’язується надавати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 2 500 000 грн. у порядку і на умовах, зазначених в даному договорі (п.1.1 договору).

Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 18 липня 2005 року (п. 1.2.1 договору).

Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін згідно з графіком погашення заборгованості, згідно Додатку № 1 до даного кредитного договору (п. 1.2.2 договору).

У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за даним договором банком приймається: цілісний майновий комплекс (не житлова будівля, склад для прийому, зберігання та відпуску продукції із установкою компаундіровання бензину) загальною площею 357,1 кв.м., що знаходиться за адресою Чернігівська область, Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. Червоно партизанська, буд. 79, згідно договору іпотеки № 06-07/05.3 Н від 18.07.2005 р.; майнові права на депозитний вклад Мелещука О.Ф. в сумі 500 000 грн. строком на 1 рік, розміщений АКІБ "УкрСиббанк", згідно договору застави майнових прав № 06-07/05.3 іт, що буде підписаний не пізніше 19.07.2005 р. (розділ 2 договору).

Згідно графіку погашення заборгованості по кредитному договору № 06-07/05.3 від 18.07.2005 р. від 18.07.2005 р., що є додатком № 1 до кредитного договору, відповідач зобов’язувався 18.07.2006 р. та остаточно 18.07.2007 р. повернути отриману суму кредиту в повному обсязі.

Пункт 9.1 кредитного договору від 18.07.2005 р. визначає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за цим договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) чи шляхом стягнення на заставне майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.02.2007 р. по справі № 8/63 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ТОВ "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" про стягнення 2 410 277,42 грн. за рахунок предмета іпотеки, встановлено факт надання позивачем відповідачу кредитних траншів на суму 2 500 000 грн. згідно договору № 06-07/05.3 від 18.07.2005 р., факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору щодо сплати кредиту та відсотків та часткове виконання відповідачем зобов’язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків.

Зазначеним рішенням господарського суду Чернігівської області стягнуто з відповідача на користь позивача 2 174 312, 33 грн. основного боргу по кредиту, 220 611, 20 грн. боргу по процентах, нарахованих за період з 01.07.2006 р. по 31.01.2007 р., 12 896,51 грн. пені за прострочення сплати процентів за період 06.0.22006 р. по 29.12.2006 р. та 2 927,62 грн. комісії за недоліміт по кредиту, нарахованої за період 20.07.2006 р. по 31.01.2007 р., звернувши стягнення на цілісний майновий комплекс: нежитлову будівлю, склад для прийому, зберігання та випуску продукції із установкою компаундіровання бензину, загальною площею 357,10 кв.м. (з наведенням переліку об’єктів нерухомості), що є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки № 06-07/05.3 Н (не житлові приміщення) від 18.07.2005 р., укладеного між ТОВ "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт" та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", посвідченого 18.07.2005 р. приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2026, шляхом надання Акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк" права продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 20.07.2006р. по справі № 8/63 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, оскільки позивач самостійно здійснив вибір способу захисту своїх цивільних прав, звернувши стягнення на цілісний майновий комплекс шляхом отримання права продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, тобто скористався одним із способів захисту своїх прав та інтересів (п. 9.1 договору), колегія вважає висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення з відповідача 2 174 312, 33 грн. основного боргу по кредиту, 220 611,20 боргу по процентах, нарахованих за період 01.07.2006 р. по 31.01.2007 р., 2 927,62 грн. комісії за недоліміт по кредиту, нарахованої за період з 20.07.2006 р. по 31.01.2007 р. правомірними та обґрунтованими.

Правильними визнає колегія і висновки судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 610 917,90 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2007р. по 31.05.2008 р. з огляду на умови кредитного договору та норми матеріального права.

Так, відповідно до п. 1.3.1 договору, за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17% річних, при цьому за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі 22 % проценти річних.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику згідно умов даного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку (п. 1.3.2 договору).

Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються методом "факт/факт", відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 255 від 18.06.2003 р. (z0583-03) при цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які не повернуті останнім відповідно до умов даного договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 1.3.3 договору).

Строк сплати процентів з 01 по 05 число (включно) кожного місця наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п. 1.3.4 договору).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 3231,00грн. комісії за невикористаний ліміт за період з 20.07.2006 р. по 01.02.2007 р.

Позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією (за невикористаний ліміт) в розмірі 1,7% річних. Нарахування комісії здійснюється на день нарахування комісії методом "факт/факт" щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. При цьому комісія нараховується на суму невикористаного ліміту кредитної лінії (під сумою невикористаного ліміту сторони розуміють суму, що розраховується як різниця між сумою ліміту кредитної лінії, зазначеної в п.1.1 договору і сумою кредиту, що використовується позичальником) пропорційно кількості днів, протягом дії даного договору. Строк сплати комісії - не пізніше 05 числа кожного місяця, наступного за тим, за який була нарахована комісія. При цьому остаточне погашення комісії за управління кредитною лінією (за невикористаний ліміт) повинно бути здійснене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п. 1.3.7 договору).

Враховуючи, що рішенням господарського суду Чернігівської області по справі № 8/63 було стягнуто з відповідач на користь позивача 2 927,62 грн. комісії за недоліміт по кредиту, нарахованої за період з 20.07.2006 р. по 31.01.2007 р., а за період з 01.02.2007 р. по 17.02.2007 р. сума комісії за невикористаний ліміт складає 257,87 грн., суд 1-ї та 2-ї інстанції обгрунтовано частково задовольнили позовні вимоги, а саме в сумі 257,87 грн. за період з 01.02.2007 р. по 17.02.2007 р.

За порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (п. 7.1 договору).

Враховуючи зазначене та приписи ст. 216, ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, господарським судом першої та апеляційної інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту в сумі 163 568,92 грн. за період 19.05.2007 р. по 19.01.2008 р.; та в частині стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту в сумі 46 197,01 грн. за період з 19.05.2007 р. по 23.06.2008р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судом попередніх інстанцій встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України Вищий господарський суд України не наділений, з урахуванням чого висновок місцевого та апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційних скарг щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.