470/836/17 Про визнання дій УПФУ протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах - 18.10.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Міщенка Г.В., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів Єщенка О.В., Бойка А.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області від 14.11.2016 року № 18 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах, починаючи з 17.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він має стаж роботи трактористом-машиністом 20 років 4 місяці 3 дні. Однак, відповідачем безпідставно не зараховано до цього стажу роботи період з 21.08.1993 по 21.04.1998, а саме 4 роки 8 місяців у колгоспі "Труд Ілліча".

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2017 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (в частині розподілу судових витрат), позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області №18 від 14 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язано Снігурівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 17 серпня 2016 року.

Як встановлено, 17 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до УПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області про призначення пенсії за віком відповідно до п. "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням УПФ України в Снігурівському районі Миколаївської області №18 від 14.11.2016 позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку із тим, що у ОСОБА_1 немає достатнього пільгового стажу тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільгосппродукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Так, відповідачем ураховано періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 24.04.1998 по 19.11.2007, з 19.03.2008 по 15.12.2008, з 27.02.2009 по 27.11.2009, з 11.03.2010 по 03.11.2011, з 11.04.2012 по 15.11.2012, з 28.11.2012 по 13.11.2013, з 03.03.2014 по 20.11.2014 та з 02.03.2015 по 01.07.2016, що становить 15 років 8 місяців 3 дні.

У даному випадку спірним є період роботи позивача в колгоспі "Труд Ілліча", КСП "Маліївка" з 21.08.1993 по 21 04.1998 - 4 роки 8 місяців.

Суди, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач має більше 35 років загального трудового стажу та не менше 20 років стажу роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки факт роботи позивача в колгоспі "Труд Ілліча", КСП "Маліївка" з 21.08.1993 по 21 04.1998 трактористом-машиністом підтверджується архівною довідкою № 04-01/135 від 31.05.2016, виданою директором об'єднаного трудового архіву Березнегуватського району про підтвердження пільгового стажу роботи позивача по особовим рахункам членів колгоспу "Труд Ілліча" та КСП "Маліївка" за 1993-1998 рр., а також актом про результати зустрічної перевірки достовірності видачі цієї довідки № 172 від 02.11.2016.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішень - без змін, з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (1058-15) (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (637-93-п) (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судами попередніх інстанцій досліджено та вірно прийнято до уваги: трудову книжку позивача, яка заповнена відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту населення України №58 від 29.07.1993, у якій міститься інформація щодо безпосередньої постійної зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста протягом повного сезону; архівну довідку № 04-01/135 від 31.05.2016, видану директором об'єднаного трудового архіву Березнегуватського району про підтвердження пільгового стажу роботи позивача по особовим рахункам членів колгоспу "Труд Ілліча" та КСП "Маліївка" за 1993-1998 рр.; акт про результати перевірки цієї довідки № 172 від 02.11.2016; зведені відомості відпрацьованого часу про безпосередню зайнятість ОСОБА_1 на посаді тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права, оскільки безпосередня зайнятість позивача на виробництві сільськогосподарської продукції підтверджена дослідженими судами доказами., що свідчить про наявність у позивача достатнього загального та пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно з пунктом "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Проте, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, про перевагу одних доказів над іншими, а тому касаційний суд не приймає їх до уваги.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2017 року в не зміненій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі №470/836/17 залишити без змін.