Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 (суддя Кисильова О.Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (колегія суддів у складі: Яковлєва О.В., Бойка А.В., Танасогло Т.М.) у справі № 821/964/16 за позовом ОСОБА_4 до Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити грошову компенсацію за час вимушеного прогулу,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач-1, Атестаційна комісія № 1), Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач-2, ГУ НП в Херсонській області) про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії від 17.06.2016 про результати атестування позивача, визнання протиправним та скасування наказу від 29.06.2016 № 103 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, поновлення на займаній посаді, стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії № 1, оформлене протоколом від 17.06.2016 ОП № 15.00006256.0031980 в частині висновку про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та звільнення зі служби через службову невідповідність; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Херсонській області від 29.06.2016 № 103 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність; поновлено ОСОБА_4 на службі в поліції на посаді заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області з 04.07.2016; стягнуто з ГУ НП в Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 9348,24 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 6480 грн. допущена до негайного виконання.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-2 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що атестація позивача правомірно призначена керівником поліції, в межах його повноважень та на виконання вимог чинного законодавства, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними. Вважає, що Атестаційна комісія № 1, з урахуванням всіх критеріїв атестування позивача, дійшла до висновків, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність,

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 16.12.2000 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

07.11.2015 наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Херсонській області № 10 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII (580-19) "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII (580-19) ) позивача в порядку переатестування було призначено заступником начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області, з присвоєнням спеціального звання "капітан поліції".

12.02.2016 т.в.о. начальника ГУ НП в Херсонській області видано наказ № 149 "Про організацію проведення атестування особового складу ГУ НП", з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на виконання статті 57 Закону № 580-VIII та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465 (z1445-15) (далі - Інструкція № 1465).

ОСОБА_4 за результатами тестування набрав 18 балів на загальні навички та 35 балів на професійні знання. На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Атестаційною комісією № 1 прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (протокол від 17.06.2016 ОП № 15.00006256.0031980).

Наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Херсонській області від 29.06.2016 № 103 о/с капітана поліції ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції з 30.06.2016, згідно пункту 5 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність).

При цьому, наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Херсонській області від 27.07.2016 №125 о/с внесено зміни в наказ від 29.06.2016 № 103 о/с, зокрема, наказано вважати капітана поліції ОСОБА_4 звільненим з 03.07.2016.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивача протиправно звільнено зі служби в поліції на підставі висновків прийнятих за наслідком проведеної атестації, яка призначена та проведена з порушеннями норм діючого законодавства України,

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом № 580-VIII (580-19) .

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) .

Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом № 580-VIII (580-19) відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

За правилами частини другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції № 1465 (z1445-15) ) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VIII (580-19) .

Слід зауважити, що приписи частини першої статті 57 Закону № 580-VIII не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є протиправним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Верховний Суд звертає увагу, що наказ відповідача від 07.11.2015 № 10 о/с, відповідно до якого ОСОБА_4 в порядку переатестування було призначено заступником начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області, з присвоєнням спеціального звання "капітан поліції", не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, а відтак питання про відповідність ОСОБА_4 вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття його на службу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційнї інстанцій, що позивач не підлягав атестації.

Стосовно висновків атестаційної комісії та посилань скаржника на невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.

Натомість, атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього; безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно, в тому числі за його ділові та особисті риси.

Результати тестування позивача в атестаційному листі визначені як 18 балів за підсумками тестування на загальні навички, та 35 балів - професійне тестування з 60 можливих.

Водночас, з протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України № 580-VIII та пункту 16 розділу IV Інструкції № 1465 (z1445-15) , а саме: не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних навичок, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень, тощо.

Так, під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічений у формі бланку (декларацію про доходи; послужний список; інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII, інформацію з відкритих джерел).

При цьому, рішення атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції, та факту невідповідності позивача вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді.

Негативна оцінка ділових, професійних, особистих рис поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського, оскільки висновки атестаційної комісії спростовуються самим фактом прийняття позивача на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання, матеріалами його особової справи та відомостями, що викладені в атестаційному листі позивача.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог законодавства передумовою винесення наказу про призначення особи на посаду поліцейського є вирішення питання щодо його відповідності вимогам, які передбачені Законом № 580-VІІІ (580-19) .

Саме під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право провести конкурс, під час якого оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку та прийняти рішення про прийняття його на роботу або відмову у прийняття на роботу. Однак, після зарахування на посаду, відповідач має право звільняти працівника лише у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (стаття 58 Закону № 580-VІІІ).

Отже, з'ясування відповідності особи вимогам до поліцейського, визначеним у статтях 49, 61 Закону № 580-VIII повинно встановлюватися до прийняття такої особи на службу, а не після.

Зазначене вище обмеження введене законодавцем насамперед з метою захисту особи від незаконного звільнення, гарантованого статтею 43 Конституції України. Оскільки у разі відмови у прийнятті на роботу особа не позбавлена можливості вжити заходів щодо усунення недоліків та/або перешкод з метою повторного працевлаштування на бажаній посаді. В той час як обставина звільнення особи з посади через службову невідповідність істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення дискредитує працівника та перешкоджає подальшому працевлаштуванню.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивача, а відтак, і про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі № 821/964/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.