Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В,С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача-1: ОСОБА_2. (дов. від 04.08.08 № 194),

відповідача-2: не з'явились,

відповідача-3: не з'явились,

Рішенням від 03.06.2008 господарського суду АР Крим в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди від 20.06.2001, укладеного між Редакцією газети "Керченский рабочий" та рекламно - видавничою фірмою "Боспор", та визнання недійсним договору оренди від 30.11.2007, укладеного між Редакцією газети "Керченский рабочий" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1відмовлено.

Постановою від 06.08.08 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Керченська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, Рішенням сесії міської ради від 27.11.1991 затверджено статут газети "Керченский рабочий", згідно ст. 3 якого редакція газети є юридичною особою.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Керченської міської ради № 229 від 11.02.1994 та № 303 від 25.02.1994 редакції газети "Керченский рабочий" безоплатно передано трьохповерхову будівлю за адресою м. Керч, вул. Кирова, 15.

24 травня 2000 зборами трудового колективу редакції газети "Керченский рабочий" затверджено статут Редакції газети, відповідно до п. 1.1. якого останнє (колективне підприємство) створене колективом друкованого засобу масової інформації газети "Керченский рабочий" та є правонаступником юридичної особи - редакції газети "Керченский рабочий".

На момент державної реєстрації Редакції газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство) воно набуло прав і обов'язків ліквідованої юридичної особи, в тому числі і на майно, що належало їй. Належність будівлі, що знаходиться за адресою місто Керч, вул. Кірова, 15 редакції газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство) підтверджується актом фактичного користування спірною будівлею, підписаного представником позивача. В акті зазначено, що фактично власнику - Редакції газети "Керченский рабочий"(колективне підприємство) на вул. Кірова, 15 в місті Керчі належить: адміністративна будівля лит "А", прибудова літ. "А", склад літ. "Б", гараж літ. "Б-2", в літ. "Б -3" 9/50 частки (гараж №11); гараж літ "В-2".

30.11.2007 між Редакцією газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1укладено договір оренди частини приміщення за адресою вул. Кірова 15 у місті Керч загальною площею 39,5 м-2.

20.06.2001 між Редакцією газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство) та ТОВ Рекламно - виробничою фірмою "Боспор" укладено договір оренди частини нежитлового приміщення по вул. Кірова в буд. 15 загальною площею 302,8 м-2.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Будівля № 15 по вул.. Кірова у м. Керч не знаходиться на обліку як комунальне майно, а знаходиться у повному господарському віданні Редакції газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство).

Приміщення загальною площею 302, 8 м-2 та 39,5 м-2 не вилучались із господарського відання Редакції газети "Керченский рабочий" та залишаються у повному господарському віданні редакції по даний час.

Згідно з п. 2.4 Статуту Редакції газети "Керченский рабочий" колективне підприємство має право продавати іншим підприємствам, організаціям, установам, громадянам, передавати в оренду, надавати безоплатно, у тимчасове користування, позичати належні йому будівлі, споруди, транспортні засоби, інвентар, сировину, і інші матеріальні цінності за винятком тих, що не є власністю підприємства. У цьому разі передача цінностей здійснюється за згодою засновника. Згідно п. 1.1. Статуту засновником є трудовий колектив друкованого засобу масової інформації. Вказаний Статут не визнано недійсним.

На підставі викладеного суди дійшли висновку, що оскаржені позивачем договори оренди укладені відповідно до діючого статуту Редакції газети "Керченский рабочий" (колективне підприємство).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суди, пославшись на те, що спірне приміщення не знаходиться на обліку як комунальне майно, оскільки рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19.11.1992 не є безумовним доказом віднесення спірного об'єкта до комунальної власності, не врахували тієї обставини, що в матеріалах справи відсутні також докази набуття Редакцією газети "Керченский рабочий" цього майна у власність.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Разом з тим, визнавши сумнівною належність спірного майна до комунальної власності, не навівши беззаперечних доказів цього факту та належним чином нормативно не обгрунтувавши свою позицію, суди дійшли безпідставних висновків щодо об'єму прав відповідача з розпорядження майном, що призвело до прийняття помилкових рішень у справі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 03.06.08 господарського суду АР Крим та постанову від 06.08.08 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-5/4182-2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.