Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

закритого акціонерного товариства "Київхлібопродукт" Вознюк Н.В., Коваля А.П.,

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26 серпня 2008 року (суддя А. Паскарь) на підставі п.1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), закритому акціонерному товариству "Київхлібопродукт" (далі –ЗАТ "Київхлібопродукт") відмовлено у прийнятті позовної заяви до колективного підприємства "Чернівецький дріжджовий завод" (далі –КП "Чернівецький дріжджовий завод") про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2008 року (судді: Мурська Х.В. - головуючий, Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу скасовано, справу передано до господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись із прийнятою постановою КП "Чернівецький дріжджовий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 26 серпня 2008 року у справі № 1613 залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Згідно розпорядження в.о. Голови Вищого господарського суду України від 30 січня 2009 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Панова І.Ю., судді –Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Клопотання арбітражного керуючого Катеренюк Л.В. про відкладення розгляду справи через її неможливість бути присутньою у судовому засіданні, колегія суддів відхилила.

Обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ЗАТ "Київхлібопродукт" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Чернігівської області від 17 січня 2006 року КП "Чернівецький дріжджовий завод"визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Позивач є кредитором, однак у зв'язку з невизнанням ліквідатором його вимог звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви суд першої інстанції послався на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України та вказав, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження, оскільки згідно із ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками господарського суду не погодився виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Заява не підлягає розгляду в господарських судах України якщо її подано з порушенням правил підвідомчості справ господарським судам, установлених ст. 12 ГПК України.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (п. 1 ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Таким чином, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви апеляційний суд виходив з того, що господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

При цьому суд апеляційної інстанції не врахував встановленого судом першої інстанції, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2003 року стосовно відповідача у даній справі –КП "Чернівецький дріжджовий завод", порушено провадження у справі № 4/2/б про банкрутство, а постановою господарського суду Чернівецької області від 17 січня 2006 року боржника визнано банкрутом.

Ухвалою від 10 квітня 2003 року у вказаній справі ЗАТ "Київхлібо- продукт" було визнано кредитором КП "Чернівецький дріжджовий завод", а в липні 2007 року його вимоги у розмірі 1 202 652, 13 грн. боржником були погашені.

Вимоги заявлені ВАТ "Київхлібопродукт" у позовному провадженні у розмірі 1 173 017, 23 грн. є інфляційними втратами позивача та 3% річних, що нараховані ним на суму кредиторських вимог за період з грудня 2003 року по червень 2007 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції мав врахувати посилання суду першої інстанції на ч.1 ст. 23 Закону, зокрема на те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2008 року прийнята без дотриманням процесуальних норм закону, що врегульовують питання розгляду вимог кредитора до боржника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним її скасувати і залишити в силі безпідставно скасовану ухвалу суду першої інстанції, яка ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу колективного підприємства "Чернівецький дріжджовий завод" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2008 року у справі № 1613 скасувати.

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 26 серпня 2008 року у справі № 1613 залишити в силі.