СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 13.09.2000
(Витяг)
У справі за позовом Х. до Українського державного
підприємства електрозв'язку "Укртелеком" про зобов'язання щодо
складення акта про нещасний випадок на підприємстві за формою Н-1
рішенням Донецького обласного суду від 22 червня 2000 р. визнано
безпідставною відмову "Укртелекому" в складенні акта про нещасний
випадок, який стався з позивачкою 5 вересня 1988 р. Зобов'язано
"Укртелеком" скласти акт за формою Н-1 про те, що 5 вересня 1988
р. о 18-й годині 30 хвилин поштар по доставці телеграм відділу
зв'язку одного із сіл Донецької області Х., виконуючи протягом
робочого часу за розпорядженням начальника відділу зв'язку свої
обов'язки, передавши пенсію Д. в його будинку і прямуючи до виходу
неосвітленим коридором, у темний час доби впала у відкритий
погріб, ударилась об металеву драбину лівим боком, плечем,
ліктьовим суглобом, кистю руки, стегном; об бетонну підлогу
погреба - потиличною частиною голови; об кам'яну стіну погреба -
правим плечем, лопаткою, ліктьовим суглобом. Це сталося через
відсутність огорожі навколо погреба, небезпечні умови праці при
виході на маршрут у темний час доби в неосвітленому місці та
невидачу необхідного знаряддя - ліхтаря. Стягнуто з "Укртелекому"
на користь держави мито в сумі 8 грн. 50 коп.
Вважаючи рішення суду неправильним, "Укртелеком" у касаційній
скарзі просив його скасувати і направити справу на новий розгляд.
При цьому відповідач послався на сумнівність доказів, які стали
підставою для постановлення даного рішення, і невідповідність
висновків суду дійсним обставинам справи. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу
залишила без задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 25 Закону від 14 жовтня 1992 р. ( 2694-12 ) (2694-12)
"Про охорону праці" у разі відмови власника скласти акт про
нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання чи
незгоди потерпілого зі змістом акта це питання вирішується в
порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.
Судом установлено, що Х. із 1987 р. працювала в Гольмівському
відділенні зв'язку Горлівського міського вузла зв'язку поштарем по
доставці телеграм. 5 вересня 1988 р. за розпорядженням начальника
відділення вона виконувала обов'язки по доставці пенсій населенню.
При цьому Х. не була забезпечена відповідним знаряддям (ліхтарем),
хоча працювала в темний час доби. Доставивши приблизно о 18-й
годині 30 хвилин пенсію Д., вона впала у погріб, одержавши тілесні
ушкодження. У зв'язку з травмою позивачка лікувалась до кінця
вересня 1988 р.
Також суд установив, що зазначений нещасний випадок із Х. на
облік не поставлено і акт про цей нещасний випадок за формою Н-1
адміністрацією підприємства не складено. У зверненні Х. про
складення такого акта в 1995 р. відповідач відмовив.
Відмову відповідача суд обгрунтовано визнав безпідставною і
зобов'язав "Укртелеком" (що є правонаступником центрального
органу, до якого за підлеглістю належало підприємство, де
працювала позивачка) скласти відповідний акт за встановленими
судом обставинами згаданого нещасного випадку.
Таке рішення грунтується на доказах, які суд ретельно
перевірив і дав їм правильну оцінку. Доводи касаційної скарги щодо
сумнівності доказів на підтвердження висновків суду та
невідповідності цих висновків дійсним обставинам справи судова
колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала
безпідставними. Рішення суду узгоджується з наявними у справі
доказами і відповідає вимогам закону, а тому колегія не знайшла
підстав для його скасування.
Виходячи з наведеного, судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України рішення Донецького обласного суду залишила
без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
"Вісник Верховного Суду України", N 4, липень - серпень, 2001 р.