Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

не з'явилися,

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року у справі № 3149 (суддя Шкіндер П.А.) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), фізичній особі - арбітражному керуючому ОСОБА_1відмовлено у прийнятті позовної заяви до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (далі -ВДВС) про відшкодування збитків у розмірі 11 550 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2008 року (колегія суддів: Зварич О.В. -головуючий, Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, арбітражний керуючий ОСОБА_1подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить прийняті у справі рішення скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Згідно розпорядження в.о. Голови Вищого господарського суду України від 30 січня 2009 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя -Панова І.Ю., судді -Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1., як фізична особа, подав до господарського суду позов про відшкодування з ВДВС збитків у розмірі 11 550 грн. за невиконання наказу господарського суду від 23 листопада 2005 року у справі № Б-7/153.

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали послався на те, що оскільки позивач не є суб'єктом господарської діяльності його позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, тому, відмовляючи у прийнятті позовної заяви, послався на п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої і зазначив, що ОСОБА_1подав позов як фізична особа, оскільки наказом господарського суду від 23 листопада 2005 року у справі № Б-7/153 передбачалось стягнення коштів про оплату праці.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на ст. - 121-2 ГПК України зазначивши про те, що такі скарги розглядаються в межах справи по якій видавався виконавчий документ.

Однак, з такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки предметом даної справи є стягнення збитків за невиконання наказу, яким було стягнуто плату за надання послуг арбітражним керуючим і крім того, суду слід було враховувати, що арбітражний керуючий подав позов по справі № Б7/153-14/123-6-13/133 (а.с. 2, 5 зворот, 10).

Арбітражний керуючий є самозайнятою особою, тобто платником податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності.

З урахуванням приписів ст. - 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до вказаної норми Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Як вбачається з доданого до позовної заяви наказу, він був винесений на виконання ухвали від 18 жовтня 2005 року у справі про банкрутство № Б-7/153.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Заява не підлягає розгляду в господарських судах України якщо її подано з порушенням правил підвідомчості справ господарським судам, установлених ст. 12 ГПК України.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відтак, є підстави вважати, що даний спір про відшкодування збитків завданих невиконанням наказу, з урахуванням повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, підлягає розгляду в господарському суді.

Однак, суд першої інстанції приймаючи заяву до розгляду має з'ясувати чи припинено провадження у справі про банкрутство № Б-7/153 та вирішити питання про розгляд позовної заяви арбітражного керуючого - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. в межах справи про банкрутство.

За таких обставин, прийняті у справі ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2008 року підлягають скасуванню, а справа передачі до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Керуючись ст.ст. - 111-7, - 111-9-- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу фізичної особи - арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року у справі № 3149 скасувати.

Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви.