СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 22.03.2000

                             (Витяг)

     Скарга на  дії  державного органу чи посадової особи,  подана
після закінчення строків  оскарження,  передбачених  ст.248-5  ЦПК
України ( 1502-06  ) (1502-06)
        ,  розглядається судом,  якщо він поновить ці
строки

     У жовтні  1997  р.  Л.  звернувся  до  суду зі скаргою на дії
начальника управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в
Черкаській області (далі - УМВС). У скарзі він посилався на те, що
наказом начальника УМВС від 1 березня 1995  р.  його  звільнено  з
органів внутрішніх   справ   на   підставі   п.66   Положення  про
проходження  служби  рядовим  і  начальницьким   складом   органів
внутрішніх справ  Української РСР (затверджене постановою Кабінету
Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р.  N 114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
         за вчинки,
що дискредитують звання працівника міліції. Вважаючи це звільнення
незаконним,   оскільки   фактів   його  причетності  до  злочинної
діяльності  не  встановлено,  заявник  просив  скасувати  згаданий
наказ.

     Рішенням Придніпровського   районного   суду   м.Черкас   від
8 жовтня 1998 р.,  залишеним без зміни ухвалою судової  колегії  в
цивільних  справах Черкаського обласного суду від 23 грудня того ж
року, скаргу було задоволено,  наказ начальника УМВС  скасовано  і
поновлено Л. на роботі з 1 березня 1995 р.

     Постановою президії Черкаського обласного суду від 19 березня
1999  р.  протест голови цього суду на зазначені вище рішення було
залишено без задоволення.

     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування постановлених у  справі  судових  рішень  і
направлення  її  на  новий  розгляд.  Судова  колегія  в цивільних
справах Верховного  Суду  України  протест  задовольнила  з  таких
підстав.

     Відповідно до  ст.248-5  ЦПК  ( 1502-06  ) (1502-06)
          скаргу може бути
подано в суд  у  двомісячний  строк,  обчислюваний  із  дня,  коли
громадянин  дізнався  або повинен був дізнатися про порушення його
прав чи свобод,  або в місячний строк із дня  одержання  письмової
відповіді  про  відмову в задоволенні скарги органом вищого рівня.
Пропущений строк для подання скарги  може  бути  поновлено  судом,
якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.

     Із матеріалів справи вбачається,  що Л. із 1 березня 1995 р.,
тобто з дня звільнення,  протягом двох років не  оскаржував  свого
звільнення ні до органу вищого рівня, ні до суду.

     У 1997 р. він звернувся із заявою на ім'я Міністра внутрішніх
справ  України  про поновлення на службі,  але в задоволенні цього
прохання йому було відмовлено.  З відповіддю Л.  було  ознайомлено
27 червня  того  ж  року.  Проте  скаргу  до  суду  він подав лише
30 жовтня.

     На зазначені  обставини суд уваги не звернув і необгрунтовано
дійшов висновку про те,  що строк звернення до суду  заявником  не
пропущено.  Судова  колегія та президія обласного суду,  залишаючи
рішення без зміни, не взяли до уваги допущені судом порушення.

     Вважаючи, що  за  таких обставин постановлені у справі судові
рішення не можуть залишатися в силі,  судова колегія  в  цивільних
справах   Верховного   Суду   України  протест  заступника  Голови
Верховного Суду  України  задовольнила,  рішення  Придніпровського
районного суду   м.Черкас,  ухвалу  судової  колегії  в  цивільних
справах та постанову президії Черкаського обласного суду скасувала
і направила справу на новий розгляд.

 "Вісник Верховного Суду України", N 1, січень-лютий 2001 р.