ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27.12.99
(Витяг)
Відповідальність за ст. 8 Закону України "Про боротьбу з
корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
настає лише за умови, коли державний
службовець, який є посадовою особою, надає незаконні переваги
фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття
нормативно-правових актів чи рішень. Адміністративне стягнення за
корупційне правопорушення може бути накладено тільки в межах
строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України ( 80731-10 ) (80731-10)
Постановою судді Івано-Франківського міського суду від
1 жовтня 1998 р. К. притягнуто до адміністративної
відповідальності на підставі ст. 8 та п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону від
5 жовтня 1995 р. "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
(далі -
Закон) і накладено на нього штраф у розмірі 255 грн.
К. визнано винним у тому, що він, працюючи начальником
управління комунального господарства Івано-Франківського
міськвиконкому, 28 грудня 1995 р. видав наказ про укладення без
конкурсу контракту на заміщення посади юрисконсульта управління -
державного службовця першої категорії - із Ц., який не мав
спеціальної юридичної освіти, досяг пенсійного віку і не складав
присяги, тим самим надавши останньому незаконні переваги.
Розглянувши скаргу та адміністративні матеріали, Голова
Верховного Суду України скасував постанову судді з таких підстав.
Пунктом "г" ч. 3 ст. 5 Закону ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
передбачено
відповідальність за надання державним службовцем, який є посадовою
особою, незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час
підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. За
змістом Закону надання незаконних переваг можливе лише з прямим
умислом, і відповідальність за цей вид корупційних правопорушень
настає за умови, що рішення, яким державний службовець зі статусом
посадової особи надав такі переваги фізичним чи юридичним особам,
було визнано незаконним.
Визнаючи К. винним у наданні Ц. незаконних переваг, суддя
послався у постанові на те, що контракт на заміщення посади
юрисконсульта було укладено без проведення конкурсу з особою, яка
досягла шістдесяти чотирьох років, не мала юридичної освіти і
працювала на той час на іншій роботі.
Проте сам по собі факт прийняття на роботу тієї чи іншої
особи ще не утворює складу корупційного правопорушення. Як
вбачається з матеріалів справи, К. у даному випадку конкурсу не
проводив (саме на цю обставину послався суддя у постанові). Таким
чином, стверджувати, що він надав переваги Ц. порівняно з іншими
претендентами на заміщення посади юрисконсульта, підстав немає.
Зазначене рішення К. як начальника управління комунального
господарства Івано-Франківського міськвиконкому на підставі
чинного законодавства незаконним не визнавалось і не
скасовувалось.
Крім того, з матеріалів справи видно, що дії К. по укладенню
зазначеного контракту мали місце 28 грудня 1995 р.,
адміністративне ж стягнення за їх вчинення було накладено лише
1 жовтня 1998 р. - у зв'язку з відсутністю, як установлено
перевіркою органу дізнання, ознак посадового злочину (постанова
про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 вересня
1998 р.).
Згідно з ч. 2 ст. 38 КпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
у разі відмови в
порушенні кримінальної справи, але за наявності в діях порушника
ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення
може бути накладено не пізніше ніж через місяць із дня прийняття
рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її
закриття.
З урахуванням наведеного Голова Верховного Суду України
постанову судді скасував як незаконну, а справу провадженням
закрив за відсутністю в діях К. складу корупційного
правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 3 ст. 5 цього Закону
( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 3(19), 2000 р.