ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 від 16.12.99

                             (Витяг)

     Постановою судді  Шепетівського  міського  суду  Хмельницької
області від 5 травня 1999 р.  К.  на підставі ч.  1 ст. 185-8 КпАП
( 80731-10 ) (80731-10)
         піддано штрафу в розмірі 37 грн.

     Згідно з цією постановою, керуюча Шепетівським відділенням АК
АПБ "Україна"   К.   ухилилася   від  видачі  довідки  за  запитом
Шепетівського міжрайонного прокурора від 6 квітня 1999  р.  N  889
про  час  перерахування відділенням Державного казначейства коштів
із Чорнобильського рахунку для ТОВ  "Шепетівський  гранкар'єр",  а
також про  причини  затримки  видачі  коштів  КСП ім.  Калініна та
винних у цих діях осіб.

     Судове рішення скасовано з таких підстав.

     За змістом  ч.  1  ст.  185-8  КпАП  ( 80731-10  ) (80731-10)
          ухилення
посадової  особи  від  подання на вимогу прокурора необхідних йому
матеріалів  можливе  лише  з  прямим  умислом,  тобто  коли  особа
передбачала  і бажала настання суспільне шкідливих наслідків такої
бездіяльності.

     У постанові  суддя  зазначив,  що  К.  ухилилася  від  видачі
довідки  за  запитом  прокурора,  оскільки  надала  йому неналежну
інформацію  щодо  останнього   випадку   перерахування   Державним
казначейством коштів  для  ТОВ  "Шепетівський  гранкар'єр",  тобто
дійшов висновку,  що К. дала неналежну відповідь на цей запит. Але
вона   стверджувала,   що   запит  прокурора  був  неконкретним  і
немотивованим,  у ньому не були зазначені період часу, суми коштів
та відповідні   рахунки,   тому   вона  не  змогла  дати  вичерпну
відповідь. Крім того,  К.  вважала,  що такий запит  прокурор  мав
надсилати  не  в  банк,  а  у відділення Державного казначейства в
Шепетівському районі та в  міський  фінвідділ.  Замість  того  щоб
уточнити  свій  запит,  прокурор  прийняв  рішення про притягнення
керуючої   Шепетівським   відділенням   АК   АПБ   "Україна"    до
адміністративної відповідальності.

     Наведені доводи К.  суд не перевірив.  Залишилися  поза  його
увагою й вимоги ст.  52 Закону від 20 березня 1991 р. "Про банки і
банківську  діяльність"  ( 872-12  ) (872-12)
        ,  згідно  з якою банки та їх
установи надають довідки на письмові  вимоги  органів  прокуратури
лише   в  межах  своєї  компетенції  і  у  випадках,  передбачених
законодавством.

     Таким чином,  у даному випадку ненадання керуючою  банком  К.
органам  прокуратури  необхідної  їм інформації за їх запитом було
зумовлено межами, в яких банк повинен надавати таку інформацію.

     На підставі  викладеного,  з  урахуванням конкретних обставин
справи, постановлене суддею рішення скасовано, а справу закрито за
відсутністю в діях  К.  складу  адміністративного  правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 185-8 КпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
        .

 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.