СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 09.06.99
(Витяг)
Римсько-католицька громада святого Климента м. Севастополя
(далі - громада св. Климента) звернулася в суд зі скаргою в
порядку гл. 31-Б ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
на рішення Севастопольської
міської ради від 24 грудня 1998 р. N 139 "Про звернення громадян
римсько-католицької церкви з приводу дитячого кінотеатру "Дружба".
Заявник послався на те, що 16 червня 1998 р. зазначена громада
звернулась до Севастопольської міської державної адміністрації
(далі - держадміністрація) із заявою про передачу у власність
громади приміщення колишнього костьолу. Голова держадміністрації
передав це питання на розгляд міської ради, оспорюваним рішенням
якої ліквідацію дитячого кінотеатру "Дружба" і передачу цієї
будівлі з комунальної власності міста будь-яким іншим власникам
визнано недоцільними. Вважаючи дії держадміністрації та міської
ради при вирішенні цього питання незаконними, громада просила
рішення міської ради скасувати і зобов'язати державні органи
передати зазначену будівлю у власність громади.
Рішенням Севастопольського міського суду від 21 квітня 1999
р. в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі громада просила скасувати рішення суду і
Севастопольської міської ради та зобов'язати держадміністрацію в
установлений законом строк розглянути клопотання про передачу у
власність громади приміщення колишнього костьолу. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що
рішення міського суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Громада св. Климента відповідно до ст. 13 Закону від 23
квітня 1991 р. "Про свободу совісті та релігійні оріанізації"
( 987-12 ) (987-12)
з моменту реєстрації її статуту рішенням виконавчого
комітету Севастопольської міської ради від 5 січня 1995 р. N 1/4 є
юридичною особою.
Відповідно до гл. 31-Б ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
у судовому порядку
можуть бути оскаржені рішення державних органів з питань
перевищення встановленого законом строку прийняття рішень про
реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, відмови в
їх реєстрації, а також володіння і користування культовими
будівлями та майном.
Як вбачається зі скарги громади, поданої до суду в порядку
гл. 31-Б ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
, пояснень її представників у судовому
засіданні та змісту касаційної скарги, заявник оскаржив рішення
Севастопольської міської ради та держадміністрації, якими було
відмовлено у вирішенні питання про передачу у власність громади
приміщення колишнього костьолу. Таким чином, між юридичними
особами виник спір про право власності на будівлю. Спори ж між
юридичними особами, крім спеціально визначених законодавством
випадків, підвідомчі арбітражному суду. Відповідно до ст. 227 ЦПК
суд закриває провадження в справі, якщо вона не підлягає
розглядові в судах загальної юрисдикції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 310, 311, 317
ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, судова колегія в цивільних справах Верховного
Суду України касаційну скаргу громади св. Климента задовольнила
частково, рішення Севастопольського міського суду скасувала і
провадження у справі закрила.
"Рішення Верховного Суду України", 2000 р.