СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 28.04.99
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
     8 лютого  1999 р.  Голова Верховної Ради України звернувся до
суду із заявою про  дострокове  припинення  повноважень  народного
депутата  України Д.  з підстав несумісності депутатського мандата
зі здійсненням ним  на  постійній  основі  обов'язків  Вінницького
міського голови.
     Ухвалою Київського міського  суду  від  15  березня  1999  р.
провадження   у   справі   зупинено   до   вирішення  питання  про
конституційність таких вимог Конституційним Судом України.
     Представник Голови  Верховної  Ради України,  вважаючи ухвалу
суду неправильною,  оскаржив її в касаційному порядку.  При  цьому
він  послався  на  відсутність підстав для зупинення провадження в
даній справі,  передбачених ч.  1 ст. 83 Закону від 16 жовтня 1996
р. ( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
         "Про Конституційний Суд України",  а також на те,
що підстави несумісності депутатського  мандата  з  іншими  видами
діяльності визначені ст.  78 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та
ч. 1 ст. 4 Закону від 17 листопада 1992 р. ( 2790-12 ) (2790-12)
         "Про статус
народного депутата України", і саме відповідно до цих норм повинна
бути вирішена заява,  оскільки норми Конституції є нормами  прямої
дії.
     Заслухавши представників   Голови   Верховної  Ради  України,
народного депутата України Д., ознайомившись із доводами скарги та
перевіривши  матеріали справи,  судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України скаргу задовольнила з таких підстав.
     Відповідно до положень ст.  83 Закону "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР  ) (422/96-ВР)
          провадження  у справі зупиняється в разі
виникнення   у   процесі   загального   судочинства   спору   щодо
конституційності норми закону, яка застосовується судом.
     Із наявного    у    справі    повідомлення   колегії   суддів
Конституційного Суду України з конституційних подань  та  звернень
від 10 лютого 1999 р.  вбачається,  що 4 лютого 1999 р. ця колегія
ухвалила  відкрити  конституційне   провадження   у   справах   за
конституційними   поданнями   49   народних  депутатів  України  і
виконавчого  комітету  Вінницької  міської  ради  щодо  офіційного
тлумачення положень   статей   38,    78    Конституції    України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та статей 1,  10,  12,  ч.  2 ст.  49 Закону від 21
травня 1997  р.  ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
          "Про  місцеве  самоврядування  в
Україні".
     Підстави дострокового   припинення   повноважень    народного
депутата України через несумісність депутатського мандата з іншими
видами діяльності й порядок вирішення  цього  питання  встановлено
гл. 30-Д  ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         і Законом "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12  ) (2790-12)
        .  Даних  про  те,  що  Конституційним  Судом
України  відкрито  конституційне провадження щодо конституційності
гл.  30-Д ЦПК та згаданого Закону і що така  справа  розглядається
Конституційним Судом України, в матеріалах справи немає.
     За наведених обставин висновок суду про те,  що провадження у
справі підлягає зупиненню з підстав, передбачених п. 4 ст. 221 ЦПК
( 1502-06 ) (1502-06)
         і ч.  1 ст. 83 Закону "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
        , є помилковим.
     Враховуючи викладене,  судова  колегія  в  цивільних  справах
Верховного  Суду України скаргу представника Голови Верховної Ради
України задовольнила,  ухвалу Київського міського суду скасувала і
направила справу до того ж суду для розгляду по суті.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.