СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 20.01.99

                             (Витяг)

     У березні   1998  р.  заступник  прокурора  Дніпропетровської
області звернувся  до  суду  із  заявою  про  визнання  незаконним
рішення  Дніпропетровської  обласної ради від 18 листопада 1997 р.
"Про   відшкодування    витрат    Дніпропетровському    державному
рибокомбінату     по    переробці    та    реалізації    продукції
"Дніпропетровськриба", посилаючись на те, що внесений прокуратурою
протест  на  це рішення обласною радою у визначений законодавством
термін не розглянуто.

     Ухвалою судді Кіровського районного суду м.  Дніпропетровська
від 13 квітня 1998 р., залишеною без зміни ухвалою судової колегії
в  цивільних  справах  Дніпропетровського  обласного  суду  від 14
травня і постановою президії цього суду  від  30  вересня  того  ж
року, у  прийнятті заяви було відмовлено у зв'язку з тим,  що вона
підвідомча арбітражному суду.

     Заступник Генерального  прокурора  України порушив у протесті
питання про скасування зазначених  судових  рішень  і  направлення
справи до  суду  першої  інстанції  для  розгляду по суті.  Судова
колегія в  цивільних  справах  Верховного  Суду  України   протест
задовольнила з таких підстав.

     Відповідно до ст.  248-15 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         прокурор має  право
звернутися  до  суду  із  заявою про визнання незаконним правового
акта органу,  рішення чи дії службової особи (крім акта, перевірка
законності  якого  належить  до  компетенції  Конституційного Суду
України), якщо внесений ним із цього приводу протест відхилено або
не розглянуто у визначений законом десятиденний строк.

     Відмовляючи у прийнятті заяви,  суддя мотивував це тим, що за
змістом ст.  248-15  ЦПК  ( 1502-06 ) (1502-06)
         заяви прокурора про визнання
незаконними  рішень  рад,  їх  виконавчих   комітетів,   державних
адміністрацій,  які  мають  ненормативний характер,  розглядаються
арбітражним судом.

     Проте таке твердження суперечить ст.  248-15 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,
оскільки в ній не йдеться про рішення ненормативного характеру  та
про  підвідомчість  справ про визнання їх незаконними арбітражному
суду.  Інших доводів непідвідомчості даної  заяви  суду  загальної
юрисдикції в ухвалі не наведено.

     Виходячи з  викладеного  судова  колегія  в цивільних справах
Верховного Суду України протест заступника Генерального  прокурора
України задовольнила,  всі постановлені у справі рішення скасувала
і передала останню на розгляд до суду першої інстанції.

 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.