СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 18.06.1997
Згідно із Законом України "Про дорожній рух"
і затвердженими відповідно до нього
Кабінетом Міністрів України Правилами
державної реєстрації та обліку автомобілів,
автобусів, самохідних машин, сконструйованих
на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів,
марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок не приймаються до реєстрації та
перереєстрації автотранспортні засоби,
ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів
яких знищені або підроблені
(Витяг)
У серпні 1996 р. З. звернулась у суд з позовом про
витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення
перешкод у користуванні та розпорядженні цим майном і стягнення
моральної шкоди. Позивачка посилалась на те, що відповідач - МРЕО
ДАІ УВС м. Одеси - вилучив належний їй автомобіль і помістив його
на штрафмайданчик на тій підставі, що було змінено
ідентифікаційний номер кузова. Вважаючи, що такими діями порушено
її права власника і їй заподіяно моральну шкоду, позивачка просила
задовольнити її вимоги.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 16 вересня
1996 р., залишеним без змін постановою президії Одеського
обласного суду від 5 березня 1997 р., позов було задоволено. З.
визнано власником вилученого автомобіля, органи ДАІ УВС м. Одеси
зобов'язано повернути належний їй автомобіль і не чинити перешкод
у користуванні та розпорядженні ним, а МРЕО ДАІ УВС м. Одеси -
внести зміни в технічний паспорт на автомобіль, позивачку
звільнено від платежів за зберігання автомобіля на
штрафмайданчику.
Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті
питання про скасування постановлених у справі рішень, посилаючись
на те, що суд не застосував закон, який треба було застосувати, та
порушив норми процесуального права. Судова колегія в цивільних
справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 37 Закону "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
експлуатація транспортних засобів забороняється з вилученням
державних номерних знаків у разі невідповідності реєстраційних
даних записам у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті,
технічному або реєстраційному талоні).
Зобов'язуючи органи ДАІ УВС м. Одеси не перешкоджати З.
користуватися та розпоряджатися автомобілем зі зміненими
ідентифікаційними номерними знаками на кузові, суд не зазначив, з
яких мотивів не взято до уваги наведені вимоги названого Закону.
Статтею 4 цього Закону ( 3353-12 ) (3353-12)
до компетенції Кабінету
Міністрів України віднесено визначення єдиного порядку організації
дорожнього руху, його безпеки та встановлення єдиних вимог щодо
конструкції і технічного стану транспортних засобів, що
експлуатуються в Україні. У межах визначеної компетенції Кабінет
Міністрів України постановою від 21 жовтня 1993 р. N 873
( 873-93-п ) (873-93-п)
(зі змінами, внесеними згідно з постановами від 18
травня 1994 р. N 320 ( 320-94-п ) (320-94-п)
, від 31 травня 1994 р. N 341
( 341-98-п ) (341-98-п)
та від 13 січня 1995 р. N 14 ( 14-95-п ) (14-95-п)
затвердив
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів,
самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів
всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок, у п. 22 яких зазначено, що не приймаються до
реєстрації та перереєстрації автотранспортні засоби,
ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів яких знищені або
підроблені. Всупереч цим вимогам суд зобов'язав МРЕО ДАІ УВС м.
Одеси внести зміни в технічний паспорт на належний З. автомобіль.
Крім того, суд розглянув справу у відсутності представника
відповідача - МРЕО ДАІ УВС м. Одеси, пославшись на те, що його
повідомлено про час і місце розгляду справи. Проте це посилання не
підтверджено доказами.
Задовольняючи позов про звільнення позивачки від платежів за
зберігання автомобіля, суд не з'ясував, хто саме - органи ДАІ УВС
м. Одеси чи інша організація - здійснював зберігання майна. Ці
обставини мають істотне значення для справи, оскільки в останньому
випадку слід було притягнути дану організацію до участі у справі,
а в рішенні зазначити, з яких підстав не підлягає оплаті виконана
нею робота.
Суд також не постановив рішення за вимогами позивачки щодо
стягнення моральної шкоди.
Звільнивши позивачку від сплати державного мита з причини її
тяжкого матеріального стану, суд не послався на докази, якими
підтверджується цей висновок.
Президія обласного суду, залишаючи рішення районного суду без
змін, не звернула уваги на зазначені недоліки.
У протесті заступника Генерального прокурора України порушено
питання про скасування постановлених у справі рішень у повному
обсязі, проте не зазначено, чому вони є неправильними в частині
зобов'язання органів ДАІ УВС м. Одеси повернути автомобіль
власнику.
З матеріалів справи видно, що причиною вилучення автомобіля у
власника була невідповідність реєстраційних даних записам у
свідоцтві про реєстрацію. Проте відповідно до вимог ст. 37 Закону
"Про дорожній рух" ( 3335-12 ) (3335-12)
у цьому випадку експлуатація
транспортного засобу забороняється з вилученням державних номерних
знаків, а не автомобіля.
Враховуючи наведене, судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України протест заступника Генерального прокурора
України задовольнила частково і скасувала судові рішення в частині
покладення на органи ДАІ УВС м. Одеси обов'язку не перешкоджати
позивачці користуватися й розпоряджатися автомобілем і внести
зміни в технічний паспорт на нього, а також у частині звільнення
позивачки від платежів за зберігання автомобіля.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4, 1997 р.