800/274/17 Про визнання незаконним рішення Вищої ради правосуддя "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення особи на посаду судді міськрайонного суду", зобов'язання ВРП розглянути повторно рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та матеріали про обрання особи на посаду судді - 14.05.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №П/800/274/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, у якому просить визнати незаконним рішення від 06.06.2017 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області"; зобов'язання відповідача розглянути повторно рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15 та матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 06.06.2017 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області" не ґрунтується на вимогах законодавства, містить формулювання, які порушують принцип невинуватості особи, прийняте без вивчення всіх обставин справи та належної оцінки доказів.

Позивач також вважає, що склад Вищої ради правосуддя не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , а член Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 має упереджене ставлення до особи позивача.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки рішення від 06.06.2017 є законним, прийняте повноважним складом Вищої ради правосуддя та з дотриманням порядку його прийняття, а визначені законом підстави для скасування такого рішення відсутні.

ІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.07.2017 відкрив провадження у справі №П/800/274/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; позовні заяви щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, які подані до Вищого адміністративного суду України та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Великої Палати Верховного Суду і розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вищий адміністративний суд України 03.01.2018 на підставі підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) за розпорядженням керівника апарату цього суду від 15.12.2017 №1443 справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії передав до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. ухвалою від 29.01.2018 прийняв до провадження справу №П/800/274/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Під час розгляду справи судом витребувано з Вищої ради правосуддя матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області а також відеозапис засідання відповідача 06.06.2017 щодо питання внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, призначений на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Указом Президента України від 30.04.2010 №590/2010 (590/2010) строком на п`ять років.

Строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 30 квітня 2015 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15 ОСОБА_1 визнано таким, що відповідає вимогам статті 127 Конституції України та статей 53, 64 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та рекомендований для обрання на посаду на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково.

Підпунктом 2 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIIІ (1401-19) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , якими запроваджено судову реформу в Україні. Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIIІ (1401-19) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) набрали чинності 30.09.2016 і з цього часу Верховна Рада України позбавлена повноважень щодо призначення або звільнення суддів, та у відповідності до положень статті 131 Конституції України в Україні обов'язок щодо формування суддівського корпусу, в тому числі внесення подання про призначення судді на посаду покладено на Вищу раду правосуддя.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII (1401-19) Верховна Рада України 28.10.2016 передала до Вищої ради юстиції подання, документи та рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково, які не були розглянуті Верховною Радою України.

За результатами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15 про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково передана члену Вищої ради юстиції ОСОБА_5 для проведення перевірки.

Вищою радою юстиції 12.01.2017 прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень Вищої ради правосуддя. Згідно з рішенням Вищої ради юстиції від 12.01.2017 Вища рада правосуддя є правонаступником майна, прав та обов`язків Вищої ради юстиції. Реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя завершена 15.03.2017.

За результатами попереднього розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15 та матеріалів про обрання ОСОБА_1 на посаду судді безстроково членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 складено висновок із пропозицією про відмову у внесенні такого подання.

На засіданні Вищої ради правосуддя 06.06.2017 за участі ОСОБА_1 розглянуто рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15, матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково, суддівське досьє, матеріали попереднього розгляду, заслухали доповідача - члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 та пояснення ОСОБА_1

За результатами засідання Вищою радою правосуддя прийнято рішення від 06.06.2017 №1397/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області". Результати голосування: "за внесення подання" - 5, "проти" - 12, "не брали участь в голосуванні" - 0. Рішення прийнято 17 членами Вищої ради правосуддя, з яких 10 - судді.

Рішення мотивоване наявністю фактів, які не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в 2015 році, але свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням (частина дев'ятнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII).

Підставами для такого висновку були: ОСОБА_1 15.12.2016 став учасником події, інформація про яку була розміщена в мережі Інтернет, та у зв'язку з якою працівниками поліції складено протокол про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. За автомобілем під керуванням позивача на світлофорі зупинилася патрульна машина поліції, а коли увімкнулося зелене світло, водій не рушив. Підійшовши до машини, поліцейські відчули сильний запах алкоголю і виявили, що водій спить. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.04.2017 справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративною відповідальності закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Проте, під час події 15.12.2016 позивач від підписання протоколу про адміністративне правопорушення відмовився, від проходження обстеження на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, не повідомив працівників поліції про вживання лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції. Вказані факти викликають сумнів у законослухняності судді, є обставиною, що може негативно впливати на суспільну довіру до суддівського корпусу.

Крім того ОСОБА_1 заповнено у Декларації доброчесності судді за 2016 рік графу 22 "Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності" з відміткою "підтверджую" в той час як йому було відомо про наявність у провадженні суду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено із Декларації доброчесності судді ОСОБА_1 за 2016 рік, що в дійсності графа 22 "Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності" заповнена позивачем "не підтверджую" із зазначенням у поясненнях, що йому відомо про наявність протоколу про порушення правил дорожнього руху. Натомість, графа 23 "Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про не доброчесність" позивачем не заповнена із зазначенням у поясненнях, що цей пункт не заповнений, оскільки в графі 22 дана відповідь "підтверджую".

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частина перша статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя вносить подання про призначення судді на посаду.

Частина вісімнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

Частина дев'ятнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав: 1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням; 2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Підстави, зазначені у пункті 1 цієї частини, Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Стаття 37 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення щодо кандидата на посаду судді ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя.

Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев'ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо: 1) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Стаття 38 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частина двадцять перша статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано членом Вищої ради правосуддя, який брав участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду або мотивів, з яких Вища рада правосуддя прийшла до відповідних висновків.

Пункти 5.4 та 5.5 глави 5 розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 №52/0/15-17, уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

Частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10ю10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Стаття 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

V. ОЦІНКА СУДУ

Суд, вивчив доводи позивача та відповідача, дослідив матеріали справи та перевірив їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.

Рішення Вищої ради правосуддя від 06.06.2017 №1397/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області" ухвалено повноважним складом, підписано усіма членами, що брали участь в його прийнятті, містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні подання та мотиви таких висновків Вищої ради правосуддя.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідно до частини двадцять першої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судом не встановлено.

Судом відхиляються як такі, що не вплинули на можливість прийняття рішення, посилання позивача на те, що відповідачем направлено повідомлення про дату та час засідання Вищої ради правосуддя за неправильною адресою, оскільки ОСОБА_1 брав участь у відповідному засідання, надавав пояснення, що свідчить про те, що допущена відповідачем помилка не вплинула на можливість позивача скористатися своїми правами та не може відповідно свідчити про неправомірність оскаржуваного рішення.

Так, витребуваний відеозапис засідання Вищої ради правосуддя і безпосередньо досліджений судом під кутом дотримання відповідачем порядку і процедури розгляду питання про внесення подання про призначення судді свідчить, що позивачем не заявлялися клопотання про відкладення розгляду питання чи відводи членам Вищої ради правосуддя, ОСОБА_1 не був позбавлений права надати пояснення, яким і скористався в повній мірі та надав пояснення щодо події 15.12.2016 та щодо неправильного заповнення Декларації доброчесності судді.

Зокрема, позивач пояснив, що заповнив Декларацію доброчесності судді за 2016 рік з позиції, що ним не вчинялися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.

Крім того, судом встановлено, що факт неправильного заповнення ОСОБА_1 Декларації доброчесності судді за 2016 рік дійсно мав місце, оскільки графа 22 "Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності" заповнена позивачем "не підтверджую" із зазначенням у поясненнях, що йому відомо про наявність протоколу про порушення правил дорожнього руху. Натомість, графа 23 "Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про не доброчесність" позивачем не заповнена із зазначенням у поясненнях, що цей пункт не заповнений, оскільки в графі 22 дана відповідь "підтверджую".

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення в частині висновку щодо невідповідності позивача критеріям доброчесності та професійної етики судді, суд також звертає увагу на те, що повноваження Вищої ради правосуддя стосовно оцінювання обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей є дискреційними та виключною його компетенцією як постійно діючого уповноваженого органу в системі судоустрою України.

Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Вищої ради правосуддя, керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей, необхідних для здійснення правосуддя.

Згідно з положеннями Рекомендацій Комітетом Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 №R (80) 2 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, оцінка критеріїв професійної етики та доброчесності покладається саме на членів Вищої ради правосуддя, і жоден інший суб'єкт чи орган не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції. В тому числі і судовий контроль в цій частині є обмеженим.

Рішення від 06.06.2017 №1397/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області" містить мотиви та посилання на обставини, які за висновками та оцінкою членів Вищої ради правосуддя свідчать про допущення ОСОБА_1 поведінки, яка у питаннях моралі, етики та доброчесності не відповідає високим стандартам поведінки судді, що свідчить про його невідповідність критерію доброчесності та професійної етики та наявності обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

Судом відхиляються доводи позивача, що обставини події 15.12.2016 не могли братися Вищою радою правосуддя до уваги у зв'язку із закриттям справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративною відповідальності за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення згідно з постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.04.2017, оскільки рішення від 06.06.2017 №1397/0/15-17 не оцінювалася наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, а перевірялася відповідність поведінки судді нормам моралі, етики та очікуваної суспільством доброчесності та відкритості судді.

Посилання позивача на його хворобу, що стала причиною події 15.12.2016 та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, судом відхиляються як такі, що не можуть свідчити на користь позивача, оскільки це не спростовує факт поведінки ОСОБА_1, яка не сприяла відкритому та прозорому з'ясуванню обставин - як то відмова пройти медичне обстеження; неповідомлення працівників поліції про свій стан здоров'я та медичні препарати, що могли вплинути на стан позивача та швидкість його реакції; непередбачуваність дій позивача за кермом, що також підтверджується його поясненнями на засіданні Вищої ради правосуддя щодо транспортування його автомобіля сторонньою особою та зобов'язання повернути авто ОСОБА_1 після нормалізації стану останнього.

До того ж, на засіданні Вищої ради правосуддя позивач пояснив, що приймав ліки, які можуть впливати на швидкість реакції та відповідно здатність керувати транспортним засобом, що також свідчить про безвідповідальне ставлення позивача до правил дорожнього руху, що не відповідає високим стандартам поведінки судді.

Щодо посилань позивача на Рішення Європейського Суду з прав людини щодо "безсторонності та неупередженості суду" у справах "Олександр Волков проти України", "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії", "Вернер проти Польщі" суд звертає увагу, що такі посилання у випадку, який є предметом дослідження в даній справі, не є прийнятними, оскільки оцінка Вищою радою правосуддя відповідності особи певним критеріям, які ставляться до всіх суддів, які претендують на призначення на посаду безстроково, не підпадає під поняття "неупереджений судовий розгляд" та "безсторонність у судовому розгляді" на які посилається позивач у зв'язку з тим, що в даному випадку відповідач не виконує роль суду чи квазісуду в тому розумінні, яке визначено Європейським Судом з прав людини.

В той же час, обставин, які б свідчили про упередженість відповідача при розгляді питання щодо внесення подання про призначення ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких обставин, приймаючи рішення від 06.06.2017 №1397/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області", Вища рада правосуддя діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв'язку з викладеним, доводи позивача щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2015 №428/бо-15 та матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області безстроково також є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 22, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.