СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 18.12.96

                             (Витяг)

     У лютому 1994 р.  П.  пред'явив позов до виконавчого комітету
Ківерцівської районної Ради народних депутатів про надання  жилого
приміщення у зв'язку зі знесенням будинку. Позивач зазначав, що на
підставі рішення цієї Ради від 14 березня  1991  р.  було  знесено
будинок, частина якого належала йому на праві особистої власності,
а іншого житла йому не надано.

     Ухвалою Ківерцівського  районного  суду від 9 березня 1995 р.
провадження в справі закрито у зв'язку  з  відмовою  позивача  від
позову. У касаційному порядку справа не розглядалася.

     Протест прокурора області на ухвалу районного суду постановою
президії  Волинського  обласного  суду  від  11  вересня  1996  р.
залишено без задоволення.

     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування судових рішень.  Судова колегія в цивільних
справах  цього  суду  визнала,  що  протест підлягає задоволенню з
таких підстав.

     Згідно з   п.  4  ст.  227  ЦПК  ( 1502-06  ) (1502-06)
          суд  закриває
провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова
прийнята судом.  Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
         суд не
приймає відмови від позову,  якщо така дія  суперечить  закону  чи
порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

     Приймаючи відмову  від  позову  і  закриваючи  провадження  у
справі,  суд  не перевірив,  чи не суперечить це законові та чи не
порушуються права позивача,  а виходив лише з того,  що відповідач
погодився надати П. квартиру.

     Згідно з ч.  3 ст.  179 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         до прийняття  відмови
позивача від позову суд роз'яснює йому наслідки цієї процесуальної
дії.  Із протоколу судового  засідання  видно,  що  суд  роз'яснив
позивачеві  наслідки відмови від позову після її прийняття.  Отже,
суд допустив порушення вимог  цивільно-процесуального  закону,  на
які не звернула уваги президія обласного суду.

     Керуючись статтями 337,  338 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  судова колегія
Верховного  Суду України протест заступника Голови Верховного Суду
України  задовольнила,  судові  рішення  у  справі   скасувала   і
направила її на новий розгляд.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.