Спір про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок порушення головою та заступником голови обласного суду вимог ст.21 ЦПК України при розляді скарги в порядку судового нагляду - Матеріали ухвали ВСУ 1/63

    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 18.12.96

     м.Київ

                                                           (Витяг)

     У жовтні  1996  р.  Ч.  звернувся  до  суду  із  заявою   про
відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Заявник посилався на
те,  що голова та заступник  голови  Харківського  обласного  суду
розглянули  його  скаргу  в  порядку судового нагляду з порушенням
вимог ст.  21 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
        ,  чим заподіяли йому  матеріальну  й
моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.

     Ухвалою судді Полтавського обласного суду  від  25  листопада
1996 р. у прийнятті цієї заяви було відмовлено.

     У скарзі Ч.  просив скасувати ухвалу,  посилаючись на те,  що
суд,  відмовивши  у  прийнятті  заяви,  порушив вимоги Конституції
України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        .  Судова  колегія  в  цивільних   справах
Верховного Суду України визнала, що скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.

     Статтею 62 Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та Законом "Про порядок
відшкодування  шкоди,  завданої  громадянинові  незаконними  діями
органів  дізнання,  попереднього  слідства,  прокуратури  і  суду"
( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
         визначено як підстави,  так і порядок  відшкодування
шкоди,   завданої   при   здійсненні  правосуддя,  які  виключають
можливість розгляду в порядку цивільного  судочинства  справи  про
відшкодування шкоди,  що виникла внаслідок здійснення правосуддя в
цивільних справах.

     Пленум Верховного Суду  України  в  п.  16  постанови  від  1
листопада 1996  р.  N  9  ( v0009700-96   ) (v0009700-96)
           "Про   застосування
Конституції  України  при  здійсненні  правосуддя"  роз'яснив,  що
матеріальна  та   моральна   шкода,   заподіяна   при   здійсненні
правосуддя,   відшкодовується   державою   відповідно  до  ст.  62
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          лише  безпідставно  засудженій
особі в разі скасування вироку як неправосудного.

     За таких  умов  висновок суду про неможливість розгляду вимог
Ч. про відшкодування шкоди, заподіяної при здійсненні правосуддя в
порядку цивільного судочинства, є правильним, а посилання в скарзі
на те,  що суд помилково не застосував ст.  55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , - необгрунтованим.

     З урахуванням  наведеного  суддя  обгрунтовано   відмовив   у
прийнятті позовної заяви  Ч.  відповідно  до  п.  1  ст.  136  ЦПК
( 1502-06  ) (1502-06)
        .  Тому  судова колегія в цивільних справах Верховного
Суду України залишила ухвалу судді без зміни.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.