9901/416/18 Про визнання протиправним і нечинним рішення Вищої ради правосуддя "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення особи на посаду судді районного суду", зобов'язання ВРП прийняти рішення про внесення Президентові України подання про призначення особи на посаду судді районного суду - 14.05.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу П/9901/416/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним рішення та зобов'язання прийняти рішення,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним і нечинним повністю рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області"; зобов'язання відповідача прийняти рішення про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області" не ґрунтується на вимогах законодавства, містить формулювання, які порушують принцип невинуватості особи, прийняте без вивчення всіх обставин справи, з порушенням процедури.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки рішення від 21.12.2017 є законним, прийняте повноважним складом Вищої ради правосуддя та з дотриманням порядку його прийняття, а визначені законом підстави для скасування такого рішення відсутні.

ІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 22.01.2018 (вх. від 25.01.2018) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним і нечинним повністю рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17"Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області"; зобов'язання відповідача прийняти рішення про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним рішення та зобов'язання прийняти рішення - залишено без руху для приведення у відповідність до вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 31.01.2018 та усунено недоліки позовної заяви.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. ухвалою від 14.02.2018 відкрив провадження по справі №П/9901/416/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним рішення та зобов'язання прийняти рішення та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Під час розгляду справи судом витребувано з Вищої ради правосуддя матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області, а також відеозапис засідань відповідача 06.06.2017 та 21.12.2017 щодо питання внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області.

IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ОСОБА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України від 06.02.2007 №82/2007 (82/2007) призначений на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області строком на п'ять років. Строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 06.02.2012.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17.09.2014 №190/бо-14 ОСОБА_1 рекомендовано для обрання на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково та внесено відповідне подання до Верховної Ради України.

У зв'язку із набранням чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (1188-18) від 11.04.2014 №1188-VІІ матеріали про обрання ОСОБА_1 суддею безстроково були повернуті Вищій кваліфікаційній комісії суддів України для їх повторного розгляду.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.08.2015 №364/бо-15 ОСОБА_1 рекомендовано для обрання на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково та внесено відповідне подання до Верховної Ради України.

Підпунктом 2 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIIІ (1401-19) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , якими запроваджено судову реформу в Україні. Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIIІ (1401-19) та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) набрали чинності 30.09.2016 і з цього часу Верховна Рада України позбавлена повноважень щодо призначення або звільнення суддів, та у відповідності до положень статті 131 Конституції України в Україні обов'язок щодо формування суддівського корпусу, в тому числі внесення подання про призначення судді на посаду покладено на Вищу раду правосуддя.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII (1401-19) Верховна Рада України 28.10.2016 передала до Вищої ради юстиції подання, документи та рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково.

За результатами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.08.2015 №364/бо-15 про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково передана члену Вищої ради юстиції ОСОБА_11 для проведення перевірки.

Вищою радою юстиції 12.01.2017 прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень Вищої ради правосуддя. Згідно з рішенням Вищої ради юстиції від 12.01.2017 Вища рада правосуддя є правонаступником майна, прав та обов`язків Вищої ради юстиції. Реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя завершена 15.03.2017.

За результатами попереднього розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.08.2015 №364/бо-15 та матеріалів про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_11 22.05.2017 складено висновок про відповідність кандидатури вимогам закону та можливість призначення ОСОБА_1 на посаду судді безстроково.

На засіданні Вищої ради правосуддя 06.06.2017 за участі ОСОБА_1 після доповіді ОСОБА_11, пояснень ОСОБА_1, розгляд питання стосовно призначення позивача відкладено.

На засіданні Вищої ради правосуддя 21.12.2017 розглянуто рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.08.2015 №364/бо-15 та матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково.

За результатами засідання Вищою радою правосуддя прийнято рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області". Результати голосування: "за внесення подання" - 5, "проти" - 13, "не брали участь в голосуванні" - 0. Рішення прийнято 18 членами Вищої ради правосуддя, з яких 11 - судді.

Рішення мотивоване наявністю фактів, яким Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки, та які свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням (частина дев'ятнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII).

Підставами для такого висновку було те, що стосовно ОСОБА_1 прокуратурою Миколаївської області 22.01.2009 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара) у редакції, що діяла на момент порушення кримінальної справи. Судом встановлено, що в рішенні Вищої ради правосуддя помилково зазначена дата порушення кримінальної справи 31.08.2011 замість 22.01.2009.

Під час розгляду питання про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області безстроково Вищою радою правосуддя досліджено обставини, встановлені судами у кримінальній справі стосовно ОСОБА_1, які не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та яким не надавалась оцінка.

Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 03.03.2010 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/10 частини майна і позбавленням на 2 роки права займати посаду судді за отримання від ОСОБА_12 грошима та талонами на бензин хабара на загальну суму 3 862 гривні.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.06.2010 вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, а справу направлено на нове розслідування.

Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.03.2012, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15.05.2012, кримінальну справу направлено прокурору Миколаївської області для проведення додаткового розслідування.

Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 02.08.2012 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 повернуто прокурору Миколаївської області для проведення додаткового розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20.09.2012 постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 02.08.2012 скасовано, кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду зі стадії попереднього розгляду.

Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.03.2013, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 04.06.2013, кримінальну справу повернуто прокурору Миколаївської області для проведення додаткового розслідування.

Постановою старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області від 24.12.2013 кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди (у зв'язку зі змінами в законодавстві злочин перекваліфікований на частину четверту статті 368 Кримінального кодексу України) суддею Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України. Постанову мотивовано неможливістю вчинити процесуальні дії для усунення протиріч досудового слідства.

Крім того, як зазначено у постанові слідчого, приймаючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, суди вказували, зокрема, що дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, підпадають під дію Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та частини другої статті 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, з врахуванням, що спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що встановлені факти та обставини викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності та професійної етики і є обставинами, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частина перша статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя вносить подання про призначення судді на посаду.

Частина вісімнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

Частина дев'ятнадцята статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав: 1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням; 2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Підстави, зазначені у пункті 1 цієї частини, Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Стаття 37 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення щодо кандидата на посаду судді ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя.

Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев'ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо: 1) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Стаття 38 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частина двадцять перша статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано членом Вищої ради правосуддя, який брав участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду або мотивів, з яких Вища рада правосуддя прийшла до відповідних висновків.

Пункти 5.4 та 5.5 глави 5 розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 №52/0/15-17, уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

Пункти 2.2, 3.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.

Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.

V. ОЦІНКА СУДУ

Суд, вивчив доводи позивача та відповідача, дослідив матеріали справи та перевірив їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.

Рішення Вищої ради правосуддя від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області" ухвалено повноважним складом, підписано усіма членами, що брали участь в його прийнятті, містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні подання та мотиви таких висновків Вищої ради правосуддя.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідно до частини двадцять першої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судом не встановлено.

Судом відхиляються як необґрунтовані посилання позивача на те, що розгляд питання стосовно нього на засіданні Вищої ради правосуддя тривав менше 2 хвилин, оскільки витребувані відеозаписи засідань 06.06.2017 та 21.12.2017 і безпосередньо досліджені судом під кутом дотримання відповідачем порядку і процедури розгляду питання про внесення подання про призначення судді свідчить, що позивачем не заявлялися клопотання про відкладення розгляду питання чи відводи членам Вищої ради правосуддя, ОСОБА_1 не був позбавлений права надати пояснення, яким і скористався в повній мірі та надав пояснення на засіданні 06.06.2017, позивачем не заявлялися клопотання про надання йому часу для додаткових пояснень у засіданні 21.12.2017, члени Вищої ради правосуддя відповідно до Регламенту мали для вивчення всі інформаційні матеріали щодо обрання ОСОБА_1 суддею безстроково.

До того ж, з відеозаписів встановлено, що у членів Вищої ради правосуддя не виникло додаткових запитань до кандидата і вони видалилися для обговорення матеріалів про обрання ОСОБА_1 суддею безстроково в нарадчій кімнаті.

Крім того, судом встановлено, що рішення Вищої ради правосуддя від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області" прийнято у зв'язку з тим, що відомості про обставини кримінального розслідування стосовно ОСОБА_1 не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки Комісія обмежилася у своїй рекомендації лише фактом закриття кримінального провадження, та не вивчала, в тому числі, пояснення позивача щодо подій, які передували оперативним заходам по кримінальній справі відносно нього та поведінки при взаємовідносинах з підсудним ОСОБА_12 по кримінальній справі, що перебувала у провадженні ОСОБА_1,

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення в частині висновку щодо невідповідності позивача критеріям доброчесності та професійної етики судді, суд також звертає увагу на те, що повноваження Вищої ради правосуддя стосовно оцінювання обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей є дискреційними та виключною його компетенцією як постійно діючого уповноваженого органу в системі судоустрою України.

Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Вищої ради правосуддя, керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей, необхідних для здійснення правосуддя.

Згідно з положеннями Рекомендацій Комітетом Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 №R (80) 2 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, оцінка критеріїв професійної етики та доброчесності покладається саме на членів Вищої ради правосуддя, і жоден інший суб'єкт чи орган не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції. В тому числі і судовий контроль в цій частині є обмеженим.

Рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області" містить мотиви та посилання на обставини, які за висновками та оцінкою членів Вищої ради правосуддя свідчать про допущення ОСОБА_1 поведінки, яка у питаннях моралі, етики та доброчесності не відповідає високим стандартам поведінки судді, що свідчить про його невідповідність критерію доброчесності та професійної етики та наявності обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ним не оскаржувалась у встановленому законом порядку постанова старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області від 24.12.2013 про закриття кримінального провадження, як і не оскаржувались постанова Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.03.2013 та ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 04.06.2013 про направлення справи для проведення додаткового розслідування.

Припущення ОСОБА_1, що правоохоронними органами здійснено провокацію хабара як помста позивачу за постановлення ним виправдувальних вироків судом не підтверджено з огляду на відсутність відповідних доказів.

Судом відхиляються доводи позивача, що обставини кримінального розслідування щодо нього не могли братися Вищою радою правосуддя до уваги у зв'язку із закриттям справи, оскільки в рішенні від 21.12.2017 №4212/0/15-17 не оцінювалася наявність в діях позивача ознак кримінального правопорушення, а перевірялася відповідність поведінки судді нормам моралі, етики та очікуваної суспільством доброчесності та відкритості.

Щодо посилань позивача на Рішення Європейського Суду з прав людини щодо "втручання у його приватне життя, частиною якого є професійна діяльність" у справі "Бака проти Угорщини" суд звертає увагу, що такі посилання у випадку, який є предметом дослідження в даній справі, не є прийнятними, оскільки Європейським Судом з прав людини у згаданій справі висловлювалися позиції щодо відмови в доступі до суду для захисту своїх прав та порушенні права на свободу вираження поглядів.

В той же час, обставин, які б свідчили про відмову Вищої ради правосуддя у внесенні подання про призначення ОСОБА_1 з огляду на певні висловлювання своєї позиції чи світогляду останнім, судом не встановлено, як і відсутні обставини щодо обмеження права ОСОБА_1 у доступі до суду.

За таких обставин, приймаючи рішення від 21.12.2017 №4212/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області", Вища рада правосуддя діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв'язку з викладеним, доводи позивача щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області також є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 22, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним рішення та зобов'язання прийняти рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.