СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 18.09.96
(Витяг)
У березні 1992 р. С.В. і С.О. звернулися з позовом до С.І.,
С.Т., С.Є., С.Г. про визнання недійсним обміну жилих приміщень.
Позивачі зазначали, що проживали разом у чотирикімнатній квартирі
в м. Луганську. У жовтні 1991 р. з дозволу міськвиконкому вони
провели обмін цього жилого приміщення на дві однокімнатні
квартири, в яких мешкали відповідачі. Отримавши обмінні ордери,
С.В. поселилась у кв. N 14 кварталу Південний, а С.О. - у кв.
N 168 по вул. Смоленській, 3. Після вселення позивачі виявили
приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед
обміном, зокрема щілини на стиках, у зв'язку з чим квартира С.О. є
вологою. Крім того, відповідачі не виконали своїх зобов'язань,
пов'язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали
зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати
угоду недійсною та повернути сторони в попередній стан.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням
Луганського обласного суду від 10 липня 1996 р. в позові було
відмовлено.
У касаційній скарзі С.В. і С.О. просили рішення скасувати, а
справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд дав
неправильну оцінку зібраним доказам, не з'ясував усіх обставин
спору, а тому необгрунтовано відмовив у задоволенні позовних
вимог. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Згідно зі статтями 79, 87 ЖК ( 5464-10 ) (5464-10)
обмін жилого
приміщення є цивільно-правовою угодою між наймачами квартир про
взаємну передачу прав і обов'язків щодо користування жилими
приміщеннями, які вони займають.
Суд може визнати обмін недійсним з підстав, передбачених
цивільним законодавством для визнання угод недійсними. Статтею 56
ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, на яку посилаються позивачі, зокрема, передбачено,
що угода, укладена внаслідок помилки, яка має істотне значення,
може бути визнана недійсною за позовом сторони, котра діяла під
впливом такої помилки.
Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови від 28
квітня 1978 р. N 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
"Про судову практику в справах
про визнання угод недійсними" роз'яснив, що під помилкою, яка має
істотне значення, слід розуміти таке неправильне сприйняття
стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що
вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого, за обставинами
справи можна вважати, що угоду не було б укладено.
Із матеріалів справи видно, що ініціатором обміну жилих
приміщень була С.В. Вона неодноразово їх оглядала, а також
відвідувала інші аналогічні квартири. Після вивезення речей з
приміщень будь-яких претензій з боку позивачів не пред'являлось.
10 грудня 1991 р. С.В. викупила одержану в порядку обміну
квартиру. 19 лютого 1993 р. компетентна комісія Луганського
міськвиконкому після ретельного обстеження приміщення кв. N 168 по
вул. Смоленській, 3 визнала його придатним для проживання. Ця ж
комісія дійшла висновку, що квартира захаращена, а стики між
плитами роз'єднані навмисно. Судом встановлено, що після обміну в
квартирі ніхто не проживав, до неї мали доступ сторонні особи.
Викладені у скарзі доводи про неправильність рішення суду
спростовуються зібраними у справі доказами в їх сукупності,
зокрема поясненнями сторін, показаннями свідків, письмовими
доказами. Доводи С.В. і С.О. про те, що відповідачі не виконали
своїх зобов'язань, пов'язаних з ремонтом квартир, які вони раніше
займали, нічим не підтверджуються. Безпідставним є також
твердження позивачів про необхідність призначення у справі
відповідної експертизи для виявлення прихованих дефектів.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно встановив
обставини справи, зібрав достатньо доказів про законність
укладеної між сторонами угоди та дав їм правильну оцінку. Його
висновки не викликають сумніву. Тому судова колегія Верховного
Суду України залишила рішення без змін.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.