ПРЕЗИДІЯ ЗАКАРПАТСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 13.04.98
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
      У березні 1992  р.  К.  звернувся  до  суду  із  заявою  про
продовження  строку  на  прийняття спадщини.  Він зазначав,  що 30
квітня 1991 р.  померла його  бабка  Б.,  яка  заповіла  йому  все
належне їй майно, у тому числі частину жилого будинку. Посилаючись
на те,  що на час відкриття  спадщини  він  перебував  на  дійсній
строковій військовій службі за межами України і пропустив строк на
прийняття спадщини з поважних причин,  К.  просив  продовжити  цей
строк.
      Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської  області
від  16  квітня  1992  р.  строк  на  прийняття  спадщини К.  було
продовжено.
      У касаційному порядку справа не розглядалась.
      Заступник Голови Верховного Суду України порушив у  протесті
питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий
розгляд у  зв'язку  з  недодержанням  норм  процесуального  права.
Президія   Закарпатського   обласного  суду  визнала,  що  протест
підлягає задоволенню з таких підстав.
      Відповідно до  роз'яснень  Пленуму  Верховного Суду України,
які містяться в  п.  3  постанови  від  24  червня  1983  р.  N  4
( v0004700-83  ) (v0004700-83)
          "Про  практику розгляду судами України справ про
спадкування",  заяви щодо спорів про спадкове майно,  у тому числі
заяви про продовження строку на прийняття спадщини,  розглядаються
за правилами позовного провадження.
      Суд першої інстанції не врахував цих роз'яснень,  не звернув
уваги на те,  що в даній справі не були притягнуті як  відповідачі
спадкоємці Б.  за законом,  які оспорюють спадкові права заявника.
Справу було розглянуто судом без участі цих осіб і не за правилами
позовного провадження.
      Згідно з п.  7 ст.  314 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         таке порушення  норм
процесуального   права   є  безумовною  підставою  для  скасування
постановленого у справі рішення суду.
      Керуючись статтями  337,  338  ЦПК  ( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  президія
Закарпатського обласного суду протест  першого  заступника  Голови
Верховного   Суду   України  задовольнила,  рішення  Берегівського
районного суду скасувала, а справу направила на новий розгляд.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.