Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", акціонерний комерційний банк "Аркада", МРЕВ-4 ДАІ ГУ МВС України, товариство з обмеженою відповідальністю "НікоУкраїна", Київська міська державна адміністрація, про визнання права власності, визнання договорів частково недійсними, зобов’язання зареєструвати, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року,

У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуваючи в шлюбі з відповідачкою з 29 травня 1999 року, було придбане майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 в м Києві, автомобіль "Міцубісі Ланцер"; автомобіль "Міцубісі Аутлендер"; земельна ділянка розміром 0,2079 га, розташована по вул. Кошового в селі Гоголів, Броварського району Київської області; у відділенні АКІБ "УкрСіббанк" на ім’я дружини відкритий валютний рахунок.

У зв’язку з припиненням шлюбних відносин з відповідачкою з квітня 2008 року та неможливістю поновлення їх, просив поділити вказане майно і визнати за ним право власності на Ѕ частини квартири, Ѕ частини земельної ділянки, автомобіль "Міцубісі Аутлендер" та Ѕ частину грошових коштів на валютному рахунку.

ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що уклала з дочкою ОСОБА_5 договори доручення від 28 червня 1999 року та 1 червня 2006 року, за якими доручала останній придбати для неї квартиру та автомобіль "Міцубісі Аутлендер" для чого надала їй кошти. Проте дочка в порушення зазначених договорів, придбавши зазначену квартиру та автомобіль за її кошти, зареєструвала право власності на вказане майно на своє ім’я, просила задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року первісний позов задоволено частково. Постановлено в порядку поділу майна подружжя визнати, право власності за ОСОБА_4 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, право власності за ОСОБА_7 на Ѕ частину вказаної квартири. У порядку компенсації вартості частки ОСОБА_4 на автомобіль "Міцубісі Аутлендер", стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 52 062 гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині поділу майна подружжя змінено. Виділено у власність ОСОБА_4 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 600 000 гривень, виділено у власність ОСОБА_7 Ѕ частину вказаної квартири вартістю 600 000 гривень та автомобіль "Міцубісі Аутлендер" вартістю 156 187 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 78 093 гривні 50 копійок грошову компенсацію.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення позовних вимог ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.