ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого : Дьоміної О.О.,
суддів: Мартинюка В.І. Штелик С.П.
Ткачука О.С. Кузнєцова В.О
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Донецькій області, Першої Донецької державної нотаріальної контори, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк", про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції в Донецькій області, Першої Донецької державної нотаріальної контори, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, в якому просила стягнути з відповідачів на її користь завдану їй матеріальну шкоду в сумі 444 365 грн. 71 коп. та судові витрати.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня
2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від
21 травня 2010 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від
30 серпня 2009 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 4 липня 2006 року, укладеним зі ОСОБА_4, від імені якої за довіреністю діяв її чоловік, ОСОБА_5, придбала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Для придбання вказаної квартири вона отримала кошти відповідно до кредитного договору від 4 липня 2006 року № 9/25 ДС/0436/2006-НВВклн, укладеного між нею та відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі – ВАТ "Кредитпромбанк"). На забезпечення зобов’язань за кредитним договором вона уклала з банком договір іпотеки від 4 липня 2006 року № 9/25 ДС/0436/2006-НВВклн, відповідного до якого надала банку в іпотеку придбану квартиру.
Довіреність, видана від імені ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_5, посвідчена
27 червня 2006 року державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори Дубінським І.І., зареєстрована за № 4-4312.
Договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований за
№ 2468 та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації м. Донецька 17 липня 2006 року під № 15272994.
З метою захисту своїх прав, у серпні 2006 року, ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні придбаною квартирою.
ОСОБА_4 зверталася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 та до ОСОБА_9 про визнання недійсною довіреності, посвідченої 27 червня 2006 року державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори Дубінським І.І., відповідно до якої діяв ОСОБА_5, та договору купівлі-продажу спірної квартири від 4 липня 2006 року.
У вказаній цивільній справі була проведена судово-почеркознавча експертиза від 10 лютого 2009 року, якою встановлено, що підпис у довіреності від 27 червня 2006 року від імені ОСОБА_4 виконано іншою особою, а не ОСОБА_4
На підставі даної експертизи рішенням Калінінського районного суду
м. Донецька від 2 липня 2009 року вказана вище довіреність та договір купівлі-продажу спірної квартири визнано недійсними. 17 вересня 2009 року рішення Калінінського районного суду м. Донецька набрало законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходили з того, що державний нотаріус Першої Донецької державної нотаріальної контори Дубінський І.І. при посвідчені довіреності від 27.06.2006р від імені ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_5 належним чином виконав вимоги чинного законодавства, а саме ст. 43 Закону України "Про нотаріат" та п.13 глави 2 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України."
Однак із такими висновками суду погодитись не можна.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачці, суд 1 інстанції не врахував, що згідно ст. 27 Закону України " Про нотаріат", шкода заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса відшкодовується в повному розмірі. За змістом цього Закону (3425-12) форма вини нотаріуса в порушенні чинного законодавства значення не має. До того ж позивачка посилалася не тільки на порушення норм чинного законодавства, а саме ст. 42 Закону України " Про нотаріат" де нотаріус не витребував додаткових відомостей про встановлення особи ОСОБА_4, та її заперечень про вчинення цієї дії, а й на недбалість державного нотаріуса який не виконав зазначених вимог Закону (3425-12) .
Крім того, суду першої інстанції необхідно було б у відповідності до ч.2 ст. 34 ЦПК України вирішити питання щодо участі в розгляді справи в якості третьої особи державного нотаріуса Першої Донецької державної нотаріальної контори Дубінського І.І.
Апеляційний суд, в порушення вимог ст. 303 ЦПК України, перевіряючи в апеляційному порядку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, допущених судом помилок не виправив та залишив рішення без змін.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення справи суди припустились порушення норм матеріального та процесуального права, у зв’язку із чим судові рішення відповідно до вимог ч.2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.05.2010р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2010р. скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Донецькій області, Першої Донецької державної нотаріальної контори, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк", про відшкодування матеріальної шкоди передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Дьоміна Судді : Мартинюк В.І. Штелик С.П. Ткачук О.С. Кузнєцов В.О