Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у проведенні робіт по водопостачанню, водовідведенню будинку та встановлення земельного сервітуту за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2010 року,

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їм і ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (6/25 і 19/25 частин відповідно), який реально між ними не поділений. Отримавши необхідний дозвіл і технічну документацію на проведення робіт з водопостачання і водовідведення належної їм частини будинку, позивачі не змогли провести ці роботи, оскільки відповідачка чинить їм перешкоди, не дотримується положень ст.ст. 91, 96 ЗК України щодо правил добросусідства і одноосібно приватизувала земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування вказаного будинку. Крім того, позивачі просили встановити земельний сервітут на час проведення робіт з водопостачання і водовідведення.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 2 серпня 2010 року позов задоволено. Ухвалено зобов’язати ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні робіт по проведенню водопостачання і водовідведення до приміщень квартири № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, згідно з погодженою технічною документацією на ці роботи. Встановлено земельний сервітут на право проїзду, проходу та прокладання лінійних комунікацій (водопроводу та каналізації) на час проведення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 лінії водопостачання і водовідведення до квартири № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 по земельних ділянках розміром 0,0061 га і 0,0113 га, які належать ОСОБА_6 згідно з державними актами про право власності на землю від 12 лютого 2009 року.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2010 року вказане рішення місцевого суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 порушують питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема: ст. 213 ЦПК України і ст.ст. 91, 96 ЗК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються наступним.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є співвласниками триквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. Задовольняючи позов, і зобов’язуючи ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перешкоди у проведенні робіт з водопостачання і водовідведення належної їм частини будинку і встановлюючи на час проведення таких робіт земельний сервітут, місцевий суд виходив із того, що позивачі з дозволу КП "Івано-Франківськводоекотехпром", погодженого з ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" в особі Івано-Франківської регіональної філії, мають намір провести такі роботи, однак відповідачка чинить їм перешкоди, порушуючи при цьому правила добросусідства (а.с. 16, 21).

Разом із тим посилання скаржників на положення ст.ст. 91, 96 ЖК України є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, апеляційний суд правильно встановив і виходив з того, що відповідно до положень ст.ст. 401, 402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки і обґрунтовано вважав, що оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5 у позасудовому порядку не зверталися до ОСОБА_6 з приводу встановлення сервітуту, то у суду першої інстанції не було підстав задовольняти ці позовні вимоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позивачами не було надано дозволу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на виконання робіт у квартирі № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, як того вимагає ст. 152 ЖК України для переобладнання чи перепланування квартири, що належить громадянинові на праві приватної власності і вони не надали в передбаченому ст.ст. 10, 11 ЦПК України порядку докази про те, що наявний проект водопостачання і водовідведення належної їм частини будинку не обмежує інтереси інших співвласників.

Інші наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.