Дербенцевої Т.П. Мартинюка В.І. Ткачука О.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Старобешівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, рада опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області, про усунення перешкод у користуванні жилим будинком, виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 23 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року,

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила виселити відповідачку разом із неповнолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати ОСОБА_5 звільнити будинок від особистих речей та не чинити їй перешкод у користуванні зазначеним будинком шляхом зняття з реєстрації за вказаною адресою, посилаючись на те, що 15 лютого 2010 року придбала земельну ділянку розміром 0,1531 га та жилий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з прилюдних торгів як майно, на яке стягнуто звернення відповідно до договору іпотеки, право власності на вказаний жилий будинок належить їй на підставі свідоцтва від 24 березня 2010 року НОМЕР_1, виданого приватним нотаріусом Старобешівського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 на підставі акта про проведені прилюдні торги, прилюдні торги в установленому законом порядку визнані недійсними не були.

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 23 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 23 червня 2010 року й ухвали апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року та ухвалення нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-ІУ, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення в установлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 23 червня 2010 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суди дійшли правильного висновку про те, що проживаючи в належному ОСОБА_4 на праві власності будинку АДРЕСА_1 разом із неповнолітньою дочкою та не бажаючи з указаного будинку виселятись, ОСОБА_5 порушує права позивачки.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду (судів) не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 23 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.