622/1435/16-а Про скасування постанови у справі про порушення митних правил - 17.10.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2017р. (суддя - Братасюк В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. (судді: Матковська З.М., Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій неправомірними,

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити з 03.04.2017р. перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, в розмірі 90% від суми заробітної плати, виходячи із заробітної плати за вислуги років згідно довідки № 3/130 від 03.03.2017р., що видана Управлінням МВС України в Тернопільській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час призначення їй пенсії було допущено помилку у вирахуванні стажу державного службовця. Фактично її стаж становить 25 років 06 місяців 23 дні, а тому вона мала право на призначення пенсії у розмірі 90% від заробітної плати.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2017р. залишено без розгляду позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача недорахованої та невиплаченої частини пенсії починаючи з 28.01.2011р. по 21.06.2016р., на підставі ст. 100 КАС України.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2017 року залишеною без змін ухвалу ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язано з 03.04.2017р. здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати, виходячи із заробітної плати за вислугу років згідно довідки №3/130 від 03.03.2017р., що видана Управлінням МВС України в Тернопільській області.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

З ухваленими по справі судовими рішеннями не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993№ 3723-ХІІ передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 31.01.2011р. позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. (3723-12)

На час призначення пенсії стаж державної служби позивача становив 11 років 03 місяці 21 день, пенсія була обчислена в розмірі 81 % від заробітної плати.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2016р. у справі № 607/7144/7144/16-а, що набрала законної сили, зобов'язано ГУНП в Тернопільській області зарахувати позивачу до стажу державної служби час служби в органах МВС України:

- з 22.06.1992р. по 09.04.1996р. на посаді ревізора ревізійного відділу при ФЕВ УВС України в Тернопільській області;

- з 01.09.1998р. по 04.10.2001р. на посаді бухгалтера 1 категорії обліково-розрахункової частини при ФЕВ УМВ України в Тернопільській області;

- з 04.10.2001р. по 16.05.2007р. на посаді економіста 1 категорії обліково-розрахункової частини при ФЕВ УМВСУ в Тернопільській області.

УМВС України в Тернопільській області 05.12.2016р. видано наказ №17 о/с про зарахування позивачу до стажу державної служби час служби в органах МВС України: з 22.06.1992р. по 09.04.1996р. на посаді ревізора ревізійного відділу при ФЕВ УВС України в Тернопільській області; з 01.09.1998р. по 04.10.2001р. на посаді бухгалтера 1 категорії обліково-розрахункової частини при ФЕВ УМВ України в Тернопільській області, з 04.10.2001р. по 16.05.2007р. на посаді економіста 1 категорії обліково-розрахункової частини при ФЕВ УМВСУ в Тернопільській області. Стаж державної служби позивача на день звільнення склав 25 років 06 місяців 23 дні. (а.с.34)

Позивач 08.12.2016р. звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 90% від грошового забезпечення.

Листом № 669/С-11 від 13.12.2016р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку її пенсії з посиланням на, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015року №889-VIII (889-19) , яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, втратив чинність Закон №3723-XII (3723-12) , крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, яким передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закон №3723-XII.

Із довідки №3/130 від 03.03.2017р., що видана Управлінням МВС України в Тернопільській області, вбачається, що розмір надбавки за вислугу років ОСОБА_1 станом на 28.01.2011року становив 40% доплати від посадового окладу до заробітної плати за стаж державної служби 25 років. (а.с.28)

Позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 90% від грошового забезпечення,

Листом №124/С-11 від 05.04.2017р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку її пенсії, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) №213-VІІ від 02.03.2015р., згідно якого скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України "Про державну службу".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (в редакції на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що пенсія позивачу за віком як державному службовцю була призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" в редакції на час призначення пенсії у 2011 році, і позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з неправильним визначенням її розміру пенсії під час призначення у 2011 році з урахуванням стажу роботи на державній службі, зарахованого позивачу відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2016р. у справі № 607/7144/7144/16-а.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що позивач з 03.04.2017р. має право на перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця, що призначена у 2011 році в розмірі 81 % від заробітної плати, з урахуванням стажу роботи, визначеного у довідці Управління МВС України в Тернопільській області № 3/130 від 03.03.2017р.,в розмірі 90% від суми заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача недорахованої та невиплаченої частини пенсії з 22.06.2016р. до моменту вступу рішення в законну силу (частина вимоги за період з 28.01.2011р. по 21.06.2016р. залишена без розгляду, на підставі ст. 100 КАС України) суди виходили з того, вимога про стягнення) є передчасною і може бути заявленою виключно після здійснення перерахунку пенсії позивача.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивачу під час призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" не було зараховано до стажу роботи час роботи на посадах, які надавали право на одержання пенсії державного службовця у розмірі 90% від заробітної плати на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р. (в редакції на час призначення пенсії позивачу).

Крім того, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2016р. у справі № 607/7144/7144/16-а. встановлено, що на час виходу на пенсію стаж державної служби позивача склав 25 років 06 місяців 23 дні, що надає право на призначення пенсії у розмірі 90% від заробітної плати згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р. (в редакції на час призначення пенсії позивачу).

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час звернення позивача у 2017 році за перерахунком раніше призначеної пенсії Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р. (3723-12) втратив чинність та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин є безпідставним та висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки судами встановлено, що позивач звернуся до відповідача з заявою щодо правильності обчислення стажу роботи на державній службі під час призначення пенсії у 2011 році.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що позивачем не було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з надбавки за вислугу років 40%, є безпідставним та спростовується довідкою Управління МВС України в Тернопільській області №3/130 від 03.03.2017р., згідно якої на всі виплати, включені в довідці, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. у даній справі - без змін.