821/2092/16 Про визнання неправомірними дії Державної установи "Північна виправна колонія" щодо невиплати одноразової грошової допомоги у відсотковому розмірі місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в Північній виправній колонії, та зобов'язання виплатити таку допомогу - 17.10.2018 Прийняття

1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Північна виправна колонія(№90)", в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в Північній виправній колонії (№ 90) та зобов'язати відповідача виплатити таку допомогу.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що з 13.11.2008р. по 30.11.2016р. проходила службу на посаді начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Північної виправної колонії (№ 90). Наказом Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополь № 51 о/с від 23.11.2016р. позивача звільнено з посади за п.7 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням. Позивач вважає, що так як на день звільнення вислуга років у календарному обчисленні складає 10 років 5 місяців 11 днів, то вона має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у відповідності до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (393-92-п) . У виплаті одноразової грошової допомоги за зверненням ОСОБА_2, відповідач відмовив.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що обов'язковою умовою виплати одноразової грошової допомоги є наявність права на призначення пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Такого права у позивача, вислуга років якої складає 10 років 5 місяців 11 днів, немає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 19.01.2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила визнати строк на подання апеляційної скарги пропущеним з поважних причин та поновити строк, скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_2 на обґрунтування причин пропуску звернення з апеляційною скаргою. Залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державної установи "Північна виправна колонія(№90)" про зобов'язання виплатити кошти.

7. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущених процесуальних строків. Визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_2 на обґрунтування причин пропуску звернення з апеляційною скаргою. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Північна виправна колонія(№90)" про зобов'язання виплатити кошти.

8. Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, зазначив, що від апелянта надійшла заява про поновлення пропущених процесуальних строків. Пропуск останніх обґрунтовує тим, що до кінця 2017 року не була обізнана на якій стадії перебуває справа. При цьому, такі поважні причини повинні створювати реально непереборні обставини для вчасного вчинення процесуальних дій. Незважаючи на те, що позивач була ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, в подальшому свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов'язками не реагуючи вчасно на прийняті за результатом розгляду її позову судові рішення. Процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Апелянт пропустив строк оскарження вищенаведеної постанови виключно у зв'язку з власною недбалістю, а не реальними непереборними обставинами. При цьому, легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він звернувся з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, не навівши поважні підстави, які створювали реально непереборні обставини для вчасного звернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у квітні 2018 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року.

10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначила, що строк на повторне подання апеляційної скарги потрібно обчислювати з дня отримання ухвали від 20.06.2017р. про повернення апеляційної скарги, але цю ухвалу вона не отримувала та в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення цієї ухвали. Вважає, що непереборною обставиною, яка унеможливлювала вчасне подання апеляційної скарги, є неотримання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. А до ознайомлення зі справою (22.12.2017р.) скаржник не знала, що може повторно подати апеляційну скаргу, усунувши недоліки.

12. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2017р. отримана представником позивача 06.04.2017р.

14. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 24.05.2017р. Роз'яснено ОСОБА_2, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

15. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто апелянту. Зазначено, що згідно поштового повідомлення ОСОБА_2 отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 01 червня 2017 року. ОСОБА_2 не виконала вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.

16. ОСОБА_2 26 грудня 2017 року направила поштою до Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2017р., яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.01.2018р. повернута апелянту без розгляду. Суд зазначив, що апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання.

17. 19 січня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2017р.

18. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року визнано неповажними підстави зазначені ОСОБА_2 на обґрунтування причин пропуску звернення з апеляційною скаргою та залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2.

19. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущених процесуальних строків, визнано неповажними підстави зазначені ОСОБА_2 на обґрунтування причин пропуску звернення з апеляційною скаргою та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Частина 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

21. Частина 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

22. Частина 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

23. Підпункт 13 пункту 1 розділ VII Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції чинній з 15.12.2017р.): установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

24. Частина 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017р.): суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

25. Частина 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017р.): апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017р.): суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

30. Право особи на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після повернення її первинної апеляційної скарги може бути реалізовано у порядку, встановленому законом, у тому числі з дотриманням вимог щодо додержання строку на апеляційне оскарження або використання механізму поновлення строку на апеляційне оскарження за наявності поважних причин пропуску строку.

31. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

32. Зі змісту ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р., якою залишено без руху першу апеляційну скаргу ОСОБА_2, остання мала бути обізнаною про наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги.

33. Крім того, така обставина як неотримання скаржником ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р. про повернення апеляційної скарги може бути врахована при вирішенні питання про наявність поважних підстав причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме цієї ухвали від 03.05.2017р., а не постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2017р.

34. Посилання скаржника на те, що строк на повторне подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції потрібно обчислювати з дня отримання ухвали від 20.06.2017р. про повернення апеляційної скарги є безпідставним, оскільки правилами обчислення процесуальних строків в адміністративному судочинстві не передбачено переривання перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення.

35. Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин поважності причин пропуску строку на звернення ОСОБА_2 з апеляційною скаргою.

36. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_2 поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні 19.01.2018р. з апеляційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2017р., яку представник позивача отримала 06 квітня 2017 року, та про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

37. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.