Колегія суддів Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Форум" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа – орган опіки і піклування Ленінської районної державної адміністрації м. Запоріжжя, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Форум" на рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 року,

У січні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Форум" (далі – ТОВ "Науково-виробнича фірма "Форум") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа – орган опіки і піклування Ленінської районної державної адміністрації м. Запоріжжя, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення. Позивач зазначав, що за договором купівлі-продажу став власником квартири АДРЕСА_1. 28 грудня 1993 року ним було укладено з відповідачем ОСОБА_6 договір оренди, за яким квартиру передано в оренду сім’ї останнього. Договором було передбачено, що в разі, якщо відповідач відпрацює за трудовим договором у позивача 15 років, квартира буде передана йому та членам його сім’ї у безстрокове користування. Посилаючись на те, що відповідач розірвав трудовий договір з ним, позивачем, за власним бажанням, однак, відмовляється звільнити квартиру, позивач з підстав, передбачених нормами цивільного права, просив усунути перешкоди, які чинять відповідачі у користуванні належним йому об’єктом права власності шляхом виселення їх із спірної квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2008 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ТОВ "Науково-виробнича фірма "Форум", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що сім’я відповідача проживає в спірній квартирі на підставі укладеного з позивачем договору оренди. Встановивши, що на порушення умов цього договору відповідач припинив трудові стосунки з позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Такий висновок є правильним.

Відповідно до ст. 4 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України "Про власність" (697-12) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Судом установлено, що на підставі укладеного в жовтні 1992 року договору купівлі-продажу ТОВ "Науково-виробнича фірма "Форум" стало власником квартири АДРЕСА_1. 28 грудня 1993 року ТОВ "Науково-виробнича фірма "Форум" було укладено з відповідачем ОСОБА_6 договір, за яким квартиру надано в користування сім’ї останнього. Пунктом 2.1 договору було передбачено, що ТОВ "Науково-виробнича фірма "Форум" зобов’язується передати вказану квартиру у безстрокове користування одному з членів сім’ї ОСОБА_6 за умови, якщо відповідач відпрацює в товаристві на умовах трудового договору не менше 15 років.

13 лютого 2002 року відповідача було звільнено з роботи за власним бажанням.

Отже, оскільки умовою проживання сім’ї відповідача в спірній квартирі була робота відповідача за трудовим договором з позивачем протягом визначеного договором оренди квартири строку і ця умова була порушена відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виселення сім’ї відповідача зі спірної квартири.

Скасовуючи це рішення та відмовляючи у позові апеляційний суд вказав, що відповідно до ст. 132 Житлового кодексу України сім’ю відповідачів може бути виселено лише з обов’язковим наданням іншого жилого приміщення.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки, як встановлено судом, спірна квартира надавалася в користування сім’ї відповідача за рішенням співвласників товариства на підставі цивільно-правового договору, що відповідає ст. 4 Закону України "Про власність", а не за рішенням адміністрації та профспілкового комітету з видачею ордера, а тому положення Житлового кодексу України (5464-10) спірних відносин не регулюють.

Таким чином, апеляційним судом помилково скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, що відповідно до ст. 339 ЦПК України є підставою для скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженої відповідальності "Науково-виробнича фірма "Форум" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 року скасувати і залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.