Колегія суддів Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення від права на спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 3 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення від права на спадкування. Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його брат і батько відповідачки ОСОБА_8. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 Останніх три роки життя ОСОБА_8. хворів, через низький рівень пенсії не міг забезпечити собі гідні умови життя, у зв’язку з чим він, позивач, допомагав йому провести ремонт у квартирі, придбавав для нього ліки, продукти харчування, здійснював необхідний догляд. В той же час відповідачка допомоги батькові не надавала, хоча їй було відомо про його стан. У зв’язку з цим позивач, посилаючись на те, що відповідачка ухилялася від надання батькові необхідної допомоги, просив ухвалити рішення про усунення її від права на спадкування після смерті батька.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 3 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного Донецької області від 1 квітня 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про усунення відповідачки від права на спадкування спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті її батька, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що батько позивачки був пенсіонером за віком, потребував матеріальної допомоги у зв’язку з хворобою та впродовж 2004 – 2007 років не міг забезпечити своє гідне існування, а відповідачка, як його дочка, будучи обізнаною про це, ухилялася від надання йому необхідної допомоги.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за рішенням суду, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України у ч. 3 п. 6 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 (v0007700-08) роз’яснив, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судом установлено, що ОСОБА_8, 1938 року народження, проживав у квартирі АДРЕСА_1 Будинок та квартира потребували ремонту і допомогу йому в цьому надавав позивач. Також позивач допомагав йому як своєму брату матеріально, придбавав для нього ліки, продукти харчування. З 9 по ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні і ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.

Суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув та не з’ясував, чи перебував спадкодавець ОСОБА_8 у безпорадному стані та чи розуміла відповідачка необхідність її допомоги для існування спадкодавця.

Разом з тим з’ясування та належна оцінка цих обставин мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без такого з’ясування є помилковим.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 3 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2008 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.