Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Балюка М.І.,

Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, Колективного підприємства "Південне", третя особа – Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року,

У липні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, КП "Південне" про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно.

Зазначав, що 8 грудня 2005 року між ним та колективним сільськогосподарським підприємством "Південне" в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Алексєєвої Л.О. було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого йому на праві власності належать об’єкти рухомого майна, а саме: будівельні матеріали від демонтажу колишніх будівель табору праці та відпочинку з відповідними побутовими будівлями, та фундаменти будівельні у кількості п’яти одиниць, що знаходиться у АДРЕСА_2.

Посилаючись на те, що вказане майно є об’єктом незавершеного будівництва, він не може зареєструвати право власності на зазначене майно в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації, просив визнати за ним право власності на будівельні матеріали від демонтажу колишніх будівель табору праці та відпочинку з відповідними побутовими будівлями, та фундаменти будівельні у кількості п’яти одиниць, що знаходиться у АДРЕСА_2, а також просив визнати за ним право власності на об’єкти незавершеного будівництва, а саме: колишній табір праці та відпочинку, розташований за вищевказаною адресою, на будівлю №1 площею 60,0 кв.м., будівлю №2 (вбиральня) площею 15,0 кв.м., будівлю №3 (корпус) площею 63,0 кв.м., будівлю №4 (корпус) площею 84,0 кв.м., будівлю №5 (корпус) площею 112,0 кв.м., будівлю №6 (господарський блок) площею 15,0 кв.м., будівлю №7 (корпус) площею 259,0 кв.м., будівлю №8 (господарський блок) площею 30,0 кв.м., будівлю №9 (господарський блок) площею 15,0 кв.м., та зобов’язати Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на вищезазначене майно.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені – визнано за ним право власності на будівельні матеріали від демонтажу колишніх будівель табору праці та відпочинку з відповідними побутовими будівлями, та фундаменти будівельні у кількості п’яти одиниць, що знаходиться у АДРЕСА_2; визнано за ним право власності на об’єкти незавершеного будівництва, а саме: колишній табір праці та відпочинку, розташований за вищевказаною адресою, на будівлю №1 площею 60,0 кв.м., будівлю №2 (вбиральня) площею 15,0 кв.м., будівлю №3 (корпус) площею 63,0 кв.м., будівлю №4 (корпус) площею 84,0 кв.м., будівлю №5 (корпус) площею 112,0 кв.м., будівлю №6 (господарський блок) площею 15,0 кв.м., будівлю №7 (корпус) площею 259,0 кв.м., будівлю №8 (господарський блок) площею 30,0 кв.м., будівлю №9 (господарський блок) площею 15,0 кв.м.

Додатковим рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2006 року доповнено рішення цього ж суду від 26 липня 2006 року - визнано за ОСОБА_4 право власності на об’єкти незавершеного будівництва, а саме: №1 – будівля літ. "А", №2 – будівля літ. "Б", №3 – будівля літ. "В", №4 – будівля літ. "Г", №5 – будівля літ. "Д", №6 – будівля літ. "Е", №7 – будівля літ. "Ж", №8 – будівля літ. "З", №9 – будівля вбиральні літ. "И", №10 – будівля літ. "К", №11 – незавершена будівля літ. "Л", №12 – замощення літ. "І", що розташовані по АДРЕСА_1, та зобов’язано Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на вищезазначене майно.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 грудня 2006 року, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 грудня 2006 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 (2453-17) року.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.