Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником – ОСОБА_5, на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 1 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Смілянської міської ради Черкаської області, третя особа – ОСОБА_4, про визнання права власності на майно у порядку спадкування, поділ спадкового майна, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном та знесення самочинного будівництва,

У червні 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним вище позовом і просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на спадкове майно, здійснити його поділ й визнати право власності на добудовані до житлового будинку кухню й ванну кімнату, які здійснені з порушенням проекту, проте зі згоди колишнього власника й вони повністю відповідають будівельним нормам, не впливають на конструктивні елементи житлового будинку.

У грудні 2007 року ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона є власницею іншої ? частини вказаного вище житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2003 року. Порядок користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначений житловий будинок, між ними не встановлено, а самочинно збудованими приміщеннями їй створюються перешкоди у користуванні її частиною житлового будинку. На підставі ч. 4 ст. 376 Цивільного Кодексу України просила усунути перешкоди у користуванні її частиною житлового будинку шляхом зобов’язання ОСОБА_6 знести об’єкти самочинного будівництва.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 1 вересня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено та визнано за нею право власності у порядку спадкування на спадкове майно, а саме: автомобільний причіп "Каштан" 300М, номерний знак НОМЕР_1, що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 16 листопада 2001 року Смілянським МРЕВ ДАІ; ? частину земельної ділянки, площею 2, 58 га, що знаходиться на території Куцівсьої сільської ради Смілянського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 20 серпня 2003 року; ? частину майнового паю у розмірі 4 749 грн. або 0, 451% пайового фонду СТОВ "Правда" у с. Куцівка Смілянського району Черкаської області, що належав померлому ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай від 1 жовтня 2002 року; ? частину майнового паю у розмірі 826 грн. або 0, 074% пайового фонду СТОВ "Правда" у с. Куцівка, що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про паво власності на майновий пай, виданого 1 жовтня 2002 року, та ? частину житлового АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 1979 року, а також самочинно добудовані приміщення сараю та ванної кімнати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в особі представника - ОСОБА_5, просить скасувати ухвалені судові рішення у частині відмови у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником – ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 1 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.