Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: виконавчий комітет Лівадійської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна,

У липні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Зазначала, що вона є власником гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_1

ОСОБА_7 на підставі договору оренди користується суміжною земельною ділянкою, на якій він без отримання її згоди, упритул до належного їй гаражного боксу, без затвердженого проекту та дозволу на проведення будівельних робіт, здійснив будівництво двоповерхової споруди, замурувавши при цьому вікно в належному їй гаражному боксі.

Посилаючись на те, що збудована ОСОБА_7 споруда є самочинним будівництвом і порушує її права, просила зобов`язати ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні належним їй гаражним боксом шляхом знесення (демонтування) самочинно побудованої ним упритул до східної стіни гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_1 двоповерхової споруди, що розташована на земельній ділянці в районі будинку АДРЕСА_2 та повернути східну стіну вказаного гаражного боксу з майстернею до попереднього стану.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 червня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено: зобов`язано ОСОБА_7 усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні гаражним боксом із майстернею АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої впритул до східної стіни гаражного боксу з майстернею двоповерхової споруди, що розташована на земельній ділянці в районі будинку АДРЕСА_2 та повернути східну стіну вказаного гаражного боксу з майстернею до попереднього стану; у разі невиконання ОСОБА_7 рішення суду потягом строку, наданого державним виконавцем на добровільне виконання рішення суду, примусово знести (демонтувати) самовільно побудовану впритул до східної стіни гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_1, двоповерхову споруду, що розташована на земельній ділянці в районі будинку АДРЕСА_2 та повернути східну стіну вказаного гаражного боксу з майстернею до попереднього стану з подальшим стягненням витрат на виконання рішення суду з ОСОБА_7

У касаційних скаргах виконавчий комітет Лівадійської селищної ради Автономної Республіки Крим та ОСОБА_8 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_6 є власником гаражного боксу з майстернею АДРЕСА_1

ОСОБА_7 на підставі договору оренди від 5 грудня 2007 року, укладеного між Лівадійською селищною радою м. Ялти Автономної Республіки Крим і суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_7, користується суміжною земельною ділянкою.

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_7 провів будівництво двоповерхової споруди без належним чином погодженого проекту, дозволу на проведення будівельних робіт, упритул до належного ОСОБА_6 гаражного боксу, замурувавши при цьому вікно на другому поверсі вказаного гаражного боксу.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2008 року розміщення споруди, самочинно збудованої ОСОБА_7, не відповідає вимогам Державних будівельних норм "Планування та забудова міських і сільських поселень", згідно з якими для догляду за спорудами та здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна становити не менше 1 м; при цьому повинно забезпечуватись будівництво необхідних інженерно-технічних споруд, які перешкоджатимуть стоку атмосферних опадів з покрівель та карнизів споруд на територію суміжних ділянок; відстань наземних гаражів до жилих та громадських споруд повинна становити не менше 10 м. Крім того, будівництво, проведене ОСОБА_7, не відповідає протипожежним вимогам.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2008 року визнано за суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_7 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно – двоповерховий будинок з мансардою (літ. Ж) загальною площею 150,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,006 га.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж господарського суду.

Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2009 року нежилій будівлі літ. Ж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 та проведено заміну існуючого свідоцтва про право власності на нове.

8 травня 2009 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу провів відчуження нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_8

Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За змістом указаної норми процесуального закону відповідач – це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Разом з тим відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі в справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обо`язкові для особи, яку він замінив.

Переглядаючи рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року, апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України на зазначені положення процесуального закону уваги не звернув і, установивши, що 8 травня 2009 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу провів відчуження нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_8, право власності за нею було зареєстроване комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" і така державна реєстрація права власності скасована не була, не вирішив питання щодо заміни відповідача у спірних правовідносинах.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти Автономної Республіки Крим і касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.