Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Сеніна Ю.Л.,

Григор’євої Л.І., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства вугільної промисловості України, державного відкритого акціонерного товариства "Інформаційно-обчислювальний центр" (далі – ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр") про скасування наказу та поновлення на роботі,

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом і просила скасувати наказ про її звільнення та поновити на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що за наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11 лютого 2005 року № 28 к/к вона призначена виконуючою обов’язки директора-голови правління ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" з 14 лютого 2005 року. Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 12 січня 2010 року № 07 к/к її звільнено у зв'язку з реорганізацією ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" шляхом його приєднання до державного підприємства "Красноармійськвугілля". Проте реорганізація підприємства не була узгоджена з профспілками підприємства, а тому позивачка вважає звільнення таким, що суперечить чинному законодавству.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 29 червня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Скасовано наказ Міністерства вугільної промисловості України від 12 січня 2010 року № 07-к/к про звільнення ОСОБА_3, поновлено її на попередньому місці роботи - виконуючої обов'язки директора-голови правління ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр". Стягнуто з ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 січня до 29 червня 2010 року в розмірі 13 567 грн. 91 коп.

Стягнуто з ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" на користь держави судовий збір у сумі 135 грн. 68 коп. та на користь управління Державного казначейства м. Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 120 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2010 року рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 червня 2010 року скасовано в частині задоволення вимог про стягнення з ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та змінено в частині стягнення суми судових витрат, у решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство вугільної промисловості України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 працювала у відповідача з 14 лютого 2005 року до 12 січня 2010 року в якості виконуючої обов'язки директора-голови правління ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" та була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України ( далі - КЗпП України (322-08) ).

29 жовтня 2009 року позивачці було надано попередження № 19 від 19 березня 2009 року про її звільнення в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством, та пояснено, що вона може звернутися за допомогою до центру зайнятості за місцем реєстрації (прописки) упродовж 7 календарних днів з дати звільнення.

Поновлюючи ОСОБА_3 на попередній роботі, суди дійшли висновків, що при звільненні були порушені її права, а саме їй не запропонували іншу роботу на цьому ж підприємстві.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що підприємство, на якому працювала позивачка реорганізовано наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29 вересня 2008 року № 502 шляхом приєднання до державного підприємства "Красноармійськвугілля", а тому всі посади в цьому підприємстві підлягали скороченню. Пунктом 4 цього наказу передбачено, що департамент кадрової та соціальної політики Міністерства вугільної промисловості України повинен попередити ОСОБА_3 про її звільнення від виконання обов'язків директора-голови правління ДВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" згідно з п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в установленому законом порядку, що й було виконано.

Тому висновки судів про те, що були порушені трудові права позивачки не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, оскільки всі посади в цьому підприємстві підлягали скороченню. У цьому разі судам слід було перевірити, чи давала ОСОБА_3 відповідно до положень ч. 1 ст. 32, п. 5 ст. 36 КЗпП України згоду на переведення до підприємства, до якого приєднувалося реорганізоване підприємство, на посади, які були в ньому, або утворені у зв'язку з реорганізацією, з урахуванням її кваліфікації, спеціальності, ділових та професійних якостей тощо.

Ці обставини суди не перевірили, а вони мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Міністерства вугільної промисловості України задовольнити частково.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає