Колегія суддів

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до ОСОБА_3 про стягнення збитків за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2009 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року,

У червні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (далі – ВАТ "Крименерго") звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що згідно з договором про користування електричною енергією від 18 травня 2001 року ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. Вказувало, що 20 лютого 2009 року працівниками Первомайського РЕМ ВАТ "Крименерго" виявлено порушення відповідачем та складено акт про порушення пп. 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме: підключення до електромережі підвального приміщення поза приладами обліку електричної енергії. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути зі ОСОБА_3 збитки в сумі 7 045 грн. 42 коп.

Рішенням Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2009 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, постачання якої до його квартири здійснює ВАТ "Крименерго" на підставі договору від 18 травня 2001 року.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами (1357-99-п) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил (1357-99-п) .

Судами встановлено, що 20 лютого 2009 року у квартирі АДРЕСА_1 представниками ВАТ "Крименерго" було виявлене безоблікове споживання електричної енергії шляхом підключення підвального приміщення до електромережі поза приладом обліку, про що працівниками ВАТ "Крименерго" складено акт № 1621178.

На підставі цього акту 5 березня 2009 року комісією Первомайського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" відповідно до п. 3.5 Методики (z0782-06) нараховано збитки в сумі 7 045 грн. 42 коп.

Задовольняючи позов ВАТ "Крименерго" суд першої інстанції дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_3 у безобліковому споживанні електричної енергії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з відсутності доказів на підтвердження вини відповідача у безобліковому споживанні електричної енергії.

Однак з висновком апеляційного суду не можна погодитись з таких підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов’язаний дати мотивовані відповіді на всі доводи апеляційної скарги.

Зазначених вимог апеляційним судом не дотримано.

Так, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову апеляційний суд дійшов висновку про те, що акт про порушення правил користування електроенергією складений працівниками ВАТ "Крименерго" з порушенням встановленого порядку і не відповідає вимогам закону, оскільки не містить чітко викладеного формулювання виявленого порушення і способу його вчинення. При цьому апеляційний суд не зазначив, яким нормам закону цей акт не відповідає.

В той же час, порядок складання актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією передбачений п. 53 Правил (1357-99-п) , відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Наявний у справі акт № 162178 від 20 лютого 2009 року містить підпис споживача та три підписи представників енергопостачальника із зазначенням характеру порушення – підключення підвального приміщення до енергопостачання поза приладом обліку. До акта додано схему підключення (а.с. 5, 7).

Не приймаючи зазначений акт як доказ вини ОСОБА_3 у безобліковому споживанні електроенергії, апеляційний суд у порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав йому оцінки у сукупності з іншими доказами, наданими позивачем на підтвердження зазначеного факту: показами свідків ОСОБА_5 й ОСОБА_4, які підтвердили факт порушення та електропостачання підвального приміщення із квартири відповідача поза приладом обліку.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про безпідставність вимог ВАТ "Крименерго" не можна визнати обґрунтованим, а рішення суду законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала оскарженню не підлягає.