815/3409/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 09.10.2018 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року (суддя Катаєва Е.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (судді: Золотніков О.С. (головуючий), Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 815/3409/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного державного інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Мазуркевича Віктора Євгеновича про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган), Головного державного інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Мазуркевича Віктора Євгеновича про скасування рішення про відмову у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією від 2 червня 2015 року № 500060006/2015/003672, зазначене у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 червня 2015 року № 500060006/2015/00028; визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 9 червня 2015 року №500060006/2015/0000012/1, прийняте посадовою особою Одеської митниці головним державним інспектором Мазуркевичем В.Є.; зобов'язання повернути сплачену фінансову гарантію у розмірі 110 991,81 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервний) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України (4495-17) та підлягають скасуванню, а сплачена фінансова гарантія у розмірі 110 991,81 грн підлягає поверненню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 9 червня 2015 року №500060006/2015/00028 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 9 червня 2015 року № 500060006/2015/0000012/1, зобов'язано Одеську митницю ДФС повернути позивачу сплачену фінансову гарантію у розмірі 110 991,81 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Одеська митниця Державної фіскальної служби подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.06.2009 між позивачем (покупець) та компанією Ronby Invest LLP (продавець) укладено контракт № TR-09/06 на поставку металопродукції (біла жерсть електролітичного лудження з нанесенням покриття). Ціна за товар, проданий по цьому контракту, встановлюється у доларах США, обговорених у специфікаціях. Згідно додаткової угоди до контракту від 11.07.2011 контракт укладений на умовах DAP м. Одеса у тлумаченні цього терміна Міжнародними комерційними умовами "ІНКОТЕРМС" (2010).

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару, позивачем до митного органу було подано митну декларацію №50006/2015/003672 від 02.06.2015 в режимі "імпорт", а також пакет товаросупровідних та комерційних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору.

За результатами перевірки наданих позивачем документів, 9 червня 2015 року Митним постом "Одеса-порт" Одеської митниці складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 9 червня 2015 року за № 500060006/2015/00028 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за 500060006/2015/000012/1, в якому зазначено, що подані документи мають розбіжності та не мітять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

- у копії митної декларації країни відправлення від 30.01.2015 № 021720150670031693 зазначено умови поставки CIF, у той же час згідно інвойсу від 02.06.2015 № TR-09/06-216 умовою поставки повинно бути DAP, також у ній немає посилань на зовнішньоекономічний договір № TR-09/06 чи інвойси від 02.06.2015 № TR-09/06-216 або від 02.02.2015 № RIZL16/14-1;

- у сертифікаті про походження товару від 08.02.2015 № ССРІТ067 1500461549 15С1304А0179/00042 відсутнє посилання на інвойс від 02.06.2015 № TR-09/06-216;

- у копії митної декларації країни відправлення від 30.01.2015 № 021720150670031693 заповнені графи стосовно документів по фрахту та документу по сплаті страхових сум, а інформація про включення страхових витрат до митної вартості даної партії товару відсутня;

- документ зазначений у митній декларації як "прайс-лист" від 17.04.2015 № 21 є документом без назви.

Крім цього в рішенні зазначено, що висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі надані декларантом висновки ТОВ "Експоцентр Одеса", носять виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильності визначення митної вартості товару.

Також в рішенні зазначено, що декларанту запропоновано надати протягом 10 днів каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; додатково надати документи, що підтверджують вартість страхових сум по фрахту (а.с.13).

Для випуску товарів у вільний обіг, з урахуванням рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, TOB "Таламус ЛТД" 10 червня 2015 року подано нову митну декларацію № 500060006/2015/003963 (а. с. 20) та на підставі ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України сплачено митні платежі згідно митної вартості, з наданням фінансової гарантії на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою митним органом. Товар був випущений у вільний обіг.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на наявність розбіжностей у поданих декларантом документах та відсутністю у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством надано заперечення на касаційну, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судові рішення просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) :

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (4495-17) (ст. 53 ) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки такі сумніви спростовуються наступним:

- митна декларація країни відправлення від 30.01.2015 року № 021720150670031693 не стосується ТОВ "Таламус ЛТД", а стосується угоди №RIZL16/14 між іншими суб'єктами господарювання, а саме виробником-продавцем та покупцем - компанією Ronby Invest LLP (поставка морем - CIF), натомість умови поставки товару позивачу компанією Ronby Invest LLP визначено в інвойсі № TR-09/06-216 від 02.06.2015 - поставка на митному складі - DAP;

- в декларації країни відправлення від 30.01.2015 не може бути посилання на контракт та інвойс, які стосуються господарських відносин ТОВ "Таламус ЛТД" з компанією Ronby Invest LLP. З цих же підстав необґрунтованою є вимога до ТОВ "Таламус ЛТД" про надання документів по фрахту та даних про включення страхових витрат до митної вартості партії товару, про які йшлося у декларації країни відправлення від 30.01.2015;

- у сертифікаті про походження товару від 08.02.2015 № ССРІТ067 1500461549 15С1304А0179/00042, що виданий виробником товару, посилання на інвойс від 02.06.2015 № TR-09/06-216 неможливе з огляду датування вказаного сертифікату та інвойсу (складений значно пізніше).

Безпідставним є також посилання контролюючого органу на те, що документ від 17.04.2015 року №21, зазначений у митній декларації як "прас-лист", не має назви, оскільки відсутність назви документу не впиває на його сутність та відображення в ньому цінової політики підприємства-виробника.

Судами також при прийнятті рішення враховано і наданий Товариством лист ТОВ "Експоцентр Одеса" від 25 травня 2015 року за № 0330-inf, в якому зазначено, що аналіз рівня цін на білу жерсть електролітичного лудження з нанесенням покриття, що постачався на умовах контракту від 26 червня 2009 року № TR-09/06, відповідає аналізу ринку щодо середньої вартості на аналогічний або подібний задекларованому товар за ідентичними умовами поставки (DAP - Одеса).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

24. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час прийняття судових рішень) митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 815/3409/15 залишити без змін.