ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. Київ
Верховний Суд України в складі:
|
головуючого
|
Гуменюка В.І.,
|
|
|
|
суддів:
|
Балюка М.І.,
|
Ковтюк Є.І.,
|
Патрюка М.В.,
|
|
|
Барбари В.П.
|
Колесника П.І.,
|
Пивовара В.Ф.,
|
|
|
Берднік І.С.,
|
Короткевича М.Є.,
|
Пипилпчука П.П.,
|
|
|
Вус С.М.,
|
Коротких О.А.,
|
Пошви Б.М.,
|
|
|
Глоса Л.Ф.,
|
Косарєва В.І.,
|
Прокопенка О.Б.,
|
|
|
Гуля В.С.,
|
Кривенди О.В.,
|
Редьки А.І.,
|
|
|
Гусака М.Б.,
|
Кривенка В.В.,
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
|
Ємця А.А.,
Заголдного В.В.,
Канигіної Г.В.,
Кліменко М.Р.,
|
Луспеника Д.Д.,
Лященко Н.П.,
Маринченка В.Л.,
Панталієнка П.В.,
|
Таран Т.С.,
Тітова Ю.Г.,
Шицького І.Б.,-
|
розглянувши за участю представників:
ПАТ "Ві Ей Бі Банк": Сторожук Н.Я.,
відповідачів: ОСОБА_37, ОСОБА_38,
заяву публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі – ПАТ "Ві Ей Бі Банк") про перегляд Верховним Судом України його ухвали від 6 жовтня 2010 року у справі ПАТ "Ві Ей Бі Банк" до ОСОБА_40, ОСОБА_41 про стягнення збитків, -
в с т а н о в и в:
У січні 2007 року ПАТ "Ві Ей Бі Банк" звернувся з позовом до ОСОБА_40, ОСОБА_41 про стягнення збитків, зазначаючи, що останні, перебуваючи з ним у трудових відносинах, вчинили дії, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, чим нанесли збитки, які позивач і просить стягнути з відповідачів солідарно суму 7 554 245 (сім мільйонів п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі двісті сорок п’ять) грн. 05 коп. та із ОСОБА_40 на користь позивача 2 703 970 (два мільйона сімсот три тисячі дев’ятсот сімдесят) грн. 90 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_42 та ОСОБА_41 на користь ПАТ "Ві Ей Бі Банк" 7 554 245 (сім мільйонів п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі двісті сорок п’ять) грн. 05 коп. у рахунок відшкодування збитків, 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. у рахунок оплати судового збору та 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_40 на користь ПАТ "Ві Ей Бі Банк" 2 703 970 (два мільйона сімсот три тисячі дев’ятсот сімдесят) грн. 90 коп. у рахунок відшкодування збитків.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2010 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року касаційну скаргу ПАТ "Ві Ей Бі Банк" відхилено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2010 року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2010 року допущено до провадження справу за позовом ПАТ "Ві Ей Бі Банк" до ОСОБА_40, ОСОБА_41 про стягнення збитків, за заявою ПАТ "Ві Ей Бі Банк" про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 8 грудня 2010 року провадження у справі відкрито.
Ухвалою Верховного Суду України від 6 січня 2011 року справу призначено до розгляду.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року заявник ставить питання про перегляд зазначеної ухвали з підстав передбачених пунктом 1 стаття 355 ЦПК України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наводить ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 листопада 2009 року, 8 квітня 2009 року, 16 січня 2008 року у яких, на думку позивача, зазначалось про застосування статті 134 КЗпП України та цими ухвалами скасовувались ухвалені рішення, а справи направлялися на новий розгляд.
Наведені правові висновки Верховного Суду України про порушення судами норм матеріального права (пункт 3 статті 134 КЗпП України), покладені в основу рішення, не являються однаковими з висновком, зробленим в ухвалі Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року.
Заявник зазначав, що суд касаційної інстанції у розгляді більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально – правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заявника Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції, з яким погодилась і колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, розглядаючи справу в касаційному порядку, встановлено, що дійсно відповідачі ОСОБА_40 та ОСОБА_41 перебували у трудових відносинах із заявником та завдали йому шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Проте, з’ясувавши всі обставини справи суди дійшли висновку, що шкода заявнику відшкодована в повному обсязі.
Ухвали суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, у своєму змісті містять посилання і висновки про застосування пункту 3 частини першої статті 134 КЗпП України, проте вони не можуть бути підставою для перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року на підставі пункту першого частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки у наведених ухвалах заявником та ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року немає неоднакового застосування статті 134 КЗпП України, тобто підстави на які посилається заявник не підтвердилися.
Відповідно до статті 360 – 5 ЦПК України (1618-15)
, Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
За таких обставин вважати заяву обґрунтованою немає підстав.
Керуючись статтями 355, 360 - 3, 360 - 5 ЦПК України (1618-15)
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року відмовити.
постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий В.І. Гуменюк
Судді: М.І. Балюк
О.В. Кривенда
В.П. Барбара
В.В. Кривенко
І.С. Берднік
Д.Д. Луспеник
С.М. Вус
Н.П. Лященко
Л.Ф. Глос
В.Л. Маринченко
В.С. Гуль
П.В. Панталієнко
М.Б. Гусак
М.В. Патрюк
А.А. Ємець
В.Ф. Пивовар
В.В. Заголдний
П.П. Пилипчук
Г.В. Канигіна
Б.М. Пошва
М.Р. Кліменко
О.Б. Прокопенко
Є.І. Ковтюк
А.І. Редька
П.І. Колесник
Ю.Л. Сенін
М.Є. Короткевич
Т.С. Таран
О.А. Коротких
Ю.Г. Тітов
В.І. Косарєв
І.Б. Шицький