Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2010 року,

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної й моральної шкоди.

Зазначав, що 6 листопада 2007 року о 23 год. 45 хв. по просп. 50-річчя СРСР у м. Харкові сталося зіткнення автомобіля "ВАЗ 2101", номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, яким керував останній, з автомобілем "Рено-Лагуна", номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_7, який не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, чим порушив Правила дорожнього руху (далі - ПДР).

У результаті зіткнення пошкоджено автомобіль "ВАЗ 2101", чим ОСОБА_6 заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Збитки на ремонт автомобіля становлять 5 918 грн. 50 коп., моральна шкода заподіяна в розмірі 50 тис. грн. Просив також стягнути з ОСОБА_7 360 грн. у рахунок оплати експертизи, 220 грн. на відшкодування витрат оплати послуг евакуатора та 96 грн. – судових витрат.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009 року, додатковим рішенням цього ж суду від 9 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2010 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 5 918 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 360 грн. витрат на проведення експертизи, 220 грн. витрат на оплату послуг евакуатора та вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Установлено, що 6 листопада 2007 року сталося ДТП за участю автомобіля марки "ВАЗ 2101", номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6, та автомобіля марки "Рено-Лагуна", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, власником якого є ОСОБА_8

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ухвалюючи рішення суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, який порушив Правила дорожнього руху.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.