Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Укренерговугілля" до ОСОБА_3 про розірвання договору найму житлового приміщення, виселення та стягнення суми заборгованості з оплати за користування жилим приміщенням,

У липні 2009 року ВАТ "Укренерговугілля" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є власником гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1. На підставі договору найму жилого приміщення ОСОБА_3, яка не перебувала у трудових відносинах з підприємством, була надана кімната площею 17,7 кв.м., однак відповідачка належним чином не виконує умови договору щодо оплати проживання, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 8 243 грн. 27 коп.

Позивач просив визнати договір найму житлового приміщення від 2 січня 2003 року розірваним, стягнути з ОСОБА_3 8 243 грн. 27 коп. та виселити її із гуртожитку.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2009 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Укренерговугілля" заборгованість по сплаті комунальних послуг в сумі 2 397 грн. 72 коп. та судові витрати в сумі 303 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2010 року рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2009 року скасовано, постановлено виселити ОСОБА_3 із кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку, розташованому в АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Укренерговугілля" заборгованість по сплаті комунальних послуг в сумі 4 807 грн. 61 коп. та судові витрати в сумі 303 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що підставою позову про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг ВАТ "Укренерговугілля" визначило невиконання відповідачкою умов договору найму від 2 січня 2003 року щодо оплати проживання у жилому приміщенні гуртожитку.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив саме з цих підстав, визначених позивачем.

Проте суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 303 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, а підставою виселення відповідачки зазначив той факт, що її вселення у гуртожиток було здійснено в порушення вимог закону без видачі їй ордеру.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд з підстав, передбачених частиною третьою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.