Справа № 22- 30839/2010 

Головуючий в 1-й інстанції – Ільєва Т.Г., 

Доповідач – Олійник А.С.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого – судді Олійник А.С.,

суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,

при секретарі: Пересунько Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" про стягнення грошових коштів

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль"

на рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року,

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" (далі – ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль") на свою користь суму банківського вкладу в розмірі 95 200 грн. 00 коп., відсотки по вкладу – 18 020 грн. 78 коп., інфляційні витрати – 25 927 грн. 56 коп. та 3% річних - 6 951 грн. 45 коп., а всього: 146 099 грн. 79 коп. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 9 липня 2007 року між ним та ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" був укладений договір банківського вкладу № 20/02-02/29 на вклад "Універсальний". Відповідно до цього договору ним було передано банку 50 000 грн., із нарахуванням 23 відсотків річних, що підтверджується договором банківського вкладу та прибутковим касовим ордером № 3 від 9 липня 2007 року. Для обліку суми вкладу відповідач відкрив позивачу рахунок №НОМЕР_1. Ним додатково було внесено грошові кошти в розмірі 45 200 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами. Загальна сума вкладу за договором становить 95 200 грн.

30 березня 2009 року на звернення позивача до відповідача про виплату суму вкладу та нараховані на нього відсотки йому було відмовлено.

рішенням Печерського районного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 9 липня 2007 року у розмірі 113 220 грн. 78 коп. та судові витрати – 1 252 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.60-63).

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк "Аваль" просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що надані позивачем докази про внесення коштів до установи банку – прибуткові касові ордери не є належними доказами. Згідно із вимогами закону (банківськими правилами) приймання готівки національної валюти від фізичних осіб здійснюється виключно на підставі заяви про переказ готівки (а не прибуткового касового ордеру) з видачею квитанції, що є підтвердженням внесення готівки. У матеріалах справи відсутня квитанція або інший документ, які згідно із Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 (z0768-03) (далі – Інструкція), є підтвердженням внесення готівки на вкладний (депозитний) рахунок вкладника банку. Укладений договір між сторонами є нікчемним, так як не додержана письмова форма договору банківського вкладу. Станом на 9 липня 2007 року в банку взагалі не існував такий вид вкладу як "Універсальний", що підтверджується довідкою Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк "Аваль" від 15 вересня 2010 року. У порушення вимог процесуального права суд не надав жодної юридичної оцінки тим фактам, що 9 липня 2007 року вкладний рахунок №НОМЕР_1 банком не відкривався, нарахування відсотків за цим рахунком не здійснювалося, договір від 9 липня 2007 року банком не обліковується, що підтверджується письмовими доказами (а.с. 69-70).

У судовому засіданні представники відповідача Боровик І.В. та Іванченко І.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задовольнити.

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили доводи апеляційної скарги, просять її відхилити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 9 липня 2007 року між сторонами з додержанням письмової форми укладено договір банківського вкладу на вклад "Універсальний". Надані позивачем прибуткові касові ордери відповідають вимогам Інструкції (z0768-03) та підтверджують внесення позивачем коштів.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, його суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, не перевіривши належним чином заперечень відповідача про нікчемність договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Судом встановлено, що договір банківського вкладу від імені відповідача укладений та підписаний начальником Миргородського територіально-відокремленого безбалансового відділення Полтавського обласного філіалу АППБ "Аваль" ОСОБА_6 на підставі довіреності, якою вона була уповноважена представляти інтереси банку з усіх питань, пов’язаних з діяльністю відділення з правом підпису. На час розгляду справи ОСОБА_6 перебуває у розшуку, щодо неї порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном громадян шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представники відповідача вказували, що ОСОБА_6 не мала повноважень щодо укладення та підпису договору банківського вкладу, що підтверджується посадовою інструкцією (а.с. 88-93).

Висновок суду про відповідність форми договору банківського вкладу вимогам закону не відповідає обставинам справи.

Із наданих відповідачем доказів вбачається, що 9 липня 2007 року вкладний рахунок № НОМЕР_1 банком не відкривався, нарахування відсотків за цим рахунком не здійснювалося, договір від 9 липня 2007 року банком не обліковується (а.с. 13, 17, 48, 49).

Відповідно до аудиторського висновку незалежної "Аудиторської фірми "БАЛАНС" від 13 грудня 2010 року зобов’язання за коштами на вимогу, за короткостроковими вкладами (депозитами) та за довгостроковими вкладами (депозитами) фізичних осіб Миргородського відділення Полтавської дирекції Банку станом на кінець дня 30 червня 2009 року не містить заборгованості по Депозитному договору (а.с. 94-98 ).

Крім того, надані позивачем прибуткові касові ордери № 3 від 9 липня 2007 року на суму 50 000 грн., № 7 від 17 жовтня 2007 року на суму 25 000 грн., № 2 від 26 грудня 2007 року на суму 15 000 грн., № 4 від 29 лютого 2008 року на суму 5 000 грн. не є належними доказами, які підтверджують розміщення коштів на рахунку позивача (а.с. 7, 8, 9, 10).

Інструкцією визначено зразки касових документів, на підставі яких здійснюється приймання і видача готівки.

Надані позивачем прибуткові касові ордери відповідно до п. п. 2, 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції не є тими банківськими документами, які підтверджують приймання готівки національної валюти від фізичних осіб. Такими є заява на переказ готівки та квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

З огляду на викладене, договір банківського вкладу між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" укладено з недодержанням письмової форми, він є нікчемним і не створює юридичних наслідків, а тому позов із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" задовольнити.

рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" про стягнення грошових коштів – в і д м о в и т и.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.