Справа № 22ц – 9011/2010 р. 

Головуючий в суді 1 інстанції Міхієнкова Т.Л.

Категорія 01, 41, 44 

Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Малорода О.І.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Мягкій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року у справі за позовом виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – СГІРФО Броварського МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області, комунальне підприємство Броварської міської ради "Служба замовника" про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Мотивував вимоги тим, що в 18 вересня 2008 року рішенням виконавчого комітету передано у комунальну власність гуртожиток АДРЕСА_1 Рішенням виконавчого комітету від 27 лютого 2009 року створено робочу групу по перевірці правомірності реєстрації та фактичного проживання мешканців гуртожитків. Було встановлено, що в гуртожитку АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі, підстави їх реєстрації не відомі. 24 червня 2009 року перевірка була проведена та складено списки осіб, які зареєстровані та проживають у гуртожитку. Відповідачі на час перевірки не проживали в гуртожитку. Надалі було складено ще два акти про відсутність відповідачів за їх місцем реєстрації. В зв’язку з тим, що відповідачі більше шести місяців без поважних причин в гуртожитку не проживають виконавчий комітет звернувся до суду та просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Рішенням суду позов задоволено.

Відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову в частині визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку АДРЕСА_1 в м. Бровари Київської області відмовити.

Мотивує вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, рішення суду суперечить нормам матеріального та процесуального права.

А саме, не враховано роз’їздний характер його роботи, що підтверджується довідкою роботодавця, у зв’язку з чим проживання в гуртожитку протягом останнього часу було періодичним, не взято до уваги своєчасну плату за користування житлово-комунальними послугами, відсутність заборгованості, договір оренди житла, ордер, надано неправильну оцінку показам свідків.

Колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач та його повнолітня дочка проживали в гуртожитку АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1 та були зареєстровані в гуртожитку.

Також суд встановив, що на час звернення до суду відповідачі не проживали у гуртожитку понад 6 місяців, що підтверджено відповідними актами та показами свідків.

За таких обставин суд послався на ст. 71, 131 ЖК України, ст. 8 ЦК України і визнав відповідачів такими, що втратили право на користування жилим приміщенням у гуртожитку.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають встановленим обставинам справи.

В ході розгляду справи не вирішувалось питання правомірності реєстрації та проживання відповідачів у гуртожитку.

Колегія погоджується з висновками суду про не проживання відповідачів у гуртожитку понад 6 місяців і вважає, що факт не проживання апелянта в гуртожитку слід рахувати з червня 2009 року, з часу виконання рішення виконавчого комітету про перевірку стану проживання жильців та складання списків /а.с.15-19/ Надалі факт не проживання відповідача підтверджено двома актами від 2 жовтня 2009 року /а.с28/ а від 18 січня 2010 року /а.с.29/ та показами свідків.

Колегія вважає, що суд правомірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 71, 131 ЖК України.

Суд дав критичну оцінку показам свідків і колегія також погоджується з висновками суду в цій частині.

Колегія вважає, що суд дав належну оцінку і квитанціям про сплату боргу за користування житлом у травні 2009 року та в лютому 2010 року і зазначив, що ці квитанції суперечать відомостям про нарахування та сплату витрат за користування житлом де відсутні дані про періодичні сплати відповідачем комунальних послуг.

Колегія вважає, що сплата послуг відповідачем відбулась в період перевірки фактичного проживання осіб у гуртожитку і свідчить лише про бажання відповідача утримати кімнату у гуртожитку.

Натомість відповідач не надав суду доказів про його проживання у спірній кімнаті /акт про наявність речей, меблів в кімнаті/. Не надано відповідачем і командировочних посвідчень на підтвердження його частих відряджень. Надана ним довідка /а.с.108/ не свідчить про перебування відповідача у частих відрядженнях, не зазначає період цих відряджень.

Тому з врахуванням викладених мотивів колегія приходить до висновку, що заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.

Згідно ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів .